Ефективність лікування туберкульозу легень в залежності від рівня ізоніазиду в крові

Abstract

Метою дослідження було визначити вплив концентрації ізоніазиду у хворих на туберкульоз легень (ТБ) на ефективність лікування на стаціонарному етапі. На початку лікування проведено вимірювання концентрації ізоніазиду у 84 хворих на ТБ, що вперше діагностовано, методом Волленберга-Шендерової з наступним аналізом медичних карт в Одеському обласному протитуберкульозному диспансері в 2012р. Попередньо було встановлено, що найбільш наочною була різниця вмісту ізоніазиду через 4 год. після прийому препарату. Всі хворі були розділені на дві групи з рівною кількістю хворих щодо концентрації препарату. При завершенні стаціонарного лікування у хворих з високою концентрацією ізоніазиду припинення процесів деструкції проходило в 5,2 разів частіше, а процеси розсмоктування і рубцювання спостерігались в 1,6 разів частіше, ніж у хворих з низькою концентрацією ізоніазиду. На момент завершення лікування припинення бактеріовиділення за даними посіву відзначалось в 3,5 разів частіше у хворих з високою концентрацією ізоніазиду, а розвиток хіміорезистентного туберкульозу відзначалось в 2,3 рази частіше, ніж в групі з низькою концентрацією ізоніазиду. Таким чином, визначення концентрації ізоніазиду через 4 год. після прийому препарату можна рекомендувати для прогнозування наслідків лікування і можливої корекції терапії захворювання.

Today, tuberculosis (TB) or “white plague” remains a major cause of death among infectious diseases in Ukraine. There are a lot of literature data about spreading of sub-effective isoniazid concentration but the meaning of it for tuberculosis course is controversial. That is why the aim of the study was to determine the influence of the concentrations of isoniazid in patients with pulmonary tuberculosis (TB) on the effectiveness of treatment at the outpatient stage. At the beginning of treatment it was performed a measurement of isoniazid concentrations in 84 patients with newly diagnosed TB by Villenberg-Shenderova method by spectrophotometer with the subsequent analysis of medical cards in Odessa regional antituberculosal dispensary in 2012. All TB patients were receiving a standard therapy according to Order of Ministry of Healthcare № 384 from 9.06.2006. We have considered medical diagnosis at the beginning and at the end of in-patients treatment including TB-form, characteristics of TB-lesions, bacterial excretion etc. Previously, it was established that the most evident was the difference in content of isoniazid 4 hours after taking the drug. All the patients were divided into two groups with an equal number of patients on the concentration of the drug – 40 patients (47,6 %) have had concentration less than 2 mcg/ml (0,48-1,99 mcg/ml), others – 44 patients (52,4 %) had concentration over 2 mcg/ml (2,02-6,54 mcg/ml). The duration of in-patient treatment in patients with low concentrations of isoniazid was by 11,2 % smaller than in patients with high concentrations of isoniazid (83,0 day against 92,3 days; P=0,024; CI=-17,35. . . 1. 25). Most likely it is connected with the large number of patients with low isoniazid concentration (27. 5 %) at the time of evaluation of medical cards were still on treatment and their data were not taken into account, at the same time, all patients with high isoniazid concentration has completed the in-patient treatment (Р<0,05). At the beginning of TB treatment the patients with different concentrations of isoniazid, practically did not differ on details of the tuberculosis process. At the end of in-patient treatment the patients with high concentrations of isoniazid a conversion of destruction was 5,2 times more often, and processes of resorption and petrification were observed in 1,6 times more likely than patients with low concentrations of isoniazid. At the end of in-patient treatment according to bacterioscopy 100 % of patients with high isoniazid concentration and 95,1 % with low isoniazid concentration were smear-negative. At the time of completion of treatment conversion of smear positive according to culture noted in 3,5 times more frequent in patients with high concentrations of isoniazid than in the group with low concentrations of isoniazid. The duration of bacteriological conversion was not significantly different between the groups and was about 65 days. At the end of in-patient treatment a number of patient with low isoniazid concentration that belong to 4th category (multidrug resistant tuberculosis) was in 2,3 times more than in the group with low concentrations of isoniazid. Thus, determination of the concentrations 4 hours after taking the drug can be recommended to predict the outcome of treatment and possible correction of the therapy of the disease.

Целью исследования было определить влияние концентрации изониазида у больных туберкулезом легких (ТБ) на эффективность лечения на стационарном этапе. В начале лечения проведено измерение концентрации изониазида у 84 больных с впервые диагностированным ТБ методом Волленберга-Шендеровой с последующим анализом медицинских карт в Одесском областном противотуберкулезном диспансере в 2012г. Предварительно было установлено, что наиболее наглядной была разница в содержании изониазида через 4 часа после приеме препарата. Все больные были разделены на две группы с равным количеством больных относительно концентрации препарата. При завершении стационарного лечения у больных с высокой концентрацией изониазида прекращение процессов деструкции происходило в 5,2 раза чаще, а процессы рассасывания и рубцевания наблюдались в 1,6 раз чаще, чем у больных с низкой концентрацией изониазида. На момент завершения лечения прекращение бактериовыделения по данным посева отмечалось в 3,5 раза чаще у больных с высокой концентрацией изониазида, а развитие химиорезистентного туберкулеза отмечалось в 2,3 раза чаще, чем в группе с низкой концентрацией изониазида. Таким образом, определение концентрации изониазида через 4 часа после приема препарата можно рекомендовать для прогнозирования исхода лечения и возможной коррекции терапии заболевания.