Методи біологічного зворотного зв’язку як фактор підвищення ефективності корекції функціональної дезадаптації м’язів тазового дна у хворих на ненейрогенний гіперактивний сечовий міхур

Abstract

Мета дослідження: оцінювання змін показників електроміографії (ЕмГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСм), вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура методом біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕмГ-тригерна електростимуляція) м’язів тазового дна. Були обстежені 73 жінки із симптомами ГАСм. Дослідженням ЕмГ симптоми дисфункції посмугованих м’язів промежини і сфінктерного апарату тазових органів були встановлені у 78,2% жінок з ургентною формою нетримання сечі. Результати. У жінок із «сенсорними» симптомами ГАСм без інконтиненції дисфункції м’язів промежини і сфінктерного апарату були встановлені у 36,8% та у 53,4% хворих на ГАСм з алгічним синдромом. встановлено, що при застосуванні методу БЗЗ у поєднанні з ETS показники м’язової роботи тазових сфінктерів покращилися вже через 2 тиж у 52% хворих, через 4 тиж показники ЕмГ покращилися у 61% хворих, а до 15-го заняття прогрес в якості м’язової роботи зафіксований у 68% хворих.

The objective: was to assess changes in electromyography (EMG) parameters in women with overactive bladder (OAB) and explore the possibility of correction adaptive capacities of the bladder using biofeedback (BFB) in conjunction with ETS (EMG trigger electrical stimulation) muscles of the pelvic floor. The study involved 73 women with symptoms of OAB. The study of EMG dysfunction symptoms striated perineal muscles and pelvic sphincter apparatus were installed in 78.2 % of women with emergent form of urinary incontinence. In women with a “sensory” symptoms OAB without incontinence dysfunction of muscles of the perineum and sphincter apparatus were installed in 36.8 % and 53.4 % of patients with algic syndrome. Also found that the application of the method of BFB in combination with ETS indicators sphincter muscle of the pelvic improved after 2 weeks in 52 % of patients after 4 weeks of EMG indices improved in 61 % of patients, and by the 15th class progress as m the muscle work recorded in 68% of patients.

Цель исследования: оценка изменений показателей электромиоrpафии (ЭМГ) у женщин с гиперактивным мочевым пузырем (ГАМП), изучение возможности коррекции адаптационной способности мочевого пузыря методом биологической обратной связи (Бос) в сочетании с ETS (ЭМГ – триггерная электростимуляция) мышц тазового дна. Были обследованы 73 женщины с симптомами ГАМП. Исследованием ЭМГ симптомы дисфункции поперечно-полосатых мышц промежности и сфинктерного аппарата тазовых органов были установлены у 78,2% женщин с ургентной формой инконтиненции. У женщин с «сенсорными» симптомами ГАМП без инконтиненции дисфункции мышц промежности и сфинктерного аппарата были установлены у 36,8% и у 53,4% больных ГАМП с алгических синдромом. Установлено, что при применении метода Бос в сочетании с ETS показатели мышечной работы тазовых сфинктеров улучшились уже через 2 нед у 52% больных, через 4 нед показатели ЭМГ улучшились у 61% больных, а к 15-у занятию прогресс в качестве мышечной работы зафиксирован у 68% больных.