На підставі архівних документів подано відомості про прибуття в Одесу грецьких біженців, які рятувалися від переслідувань внаслідок Грецької революції 1821–1829 рр. Греки приїжджали не на вічне поселення, а перечекати лихоліття. Із здобуттям Грецією незалежності у 1830 р. більшість з них стала повертатися на батьківщину, звертаючись до уряду за допомогою. У проханнях переселенців на адресу Одеської грецької допоміжної комісії, створеної ще у 1821 р. для допомоги їм в облаштуванні, ними описуються їхні потреби, складна життєва ситуація, родинна історія, починаючи з обставин на батьківщині, що змусили їх втікати до Російської імперії. Прохання, як цінне джерело, дали змогу реконструювати долі цих біженців і продемонструвати повсякденність в умовах вимушеної еміграції, а діяльність
допоміжної комісії і задоволення потреб проілюстрували заступницьку політику Російської імперії відносно християнських підданих Османської імперії.
On the base of archival documents, the information about arrival of Greek refugees to Odessa, escaping from persecutions caused by Greek Revolution (1821–1829), is provided. The Greeks did not come to get permanent residence, but to wait till hard time passes. After Greece received independence in 1830, most of them
started to return home, appealing to the government for the help. In petitions on a name of Odessa Greek auxiliary Commission, created in 1821 in order to help them
in settling down, the immigrants describe their needs, difficult life situation, family history, beginning from circumstances at home that forced them to flee to the Russian Empire. Petitions, as a valuable source, made it possible to reconstruct the destinies of these refugees and demonstrate everyday life under conditions of forced exile; and activities of auxiliary Commission and the fulfillment of needs illustrated vicarious policy regarding Empire Christian subjects of the Ottoman Empire.
На основании архивных документов представлены сведения о прибытии в Одессу греческих беженцев, спасавшихся от преследований в результате Греческой революции 1821–1829 гг. Греки приезжали не на вечное поселение, а переждать тяжелые времена. С получением Грецией независимости в 1830 г. большинство из них стало возвращаться на родину, обращаясь к правительству за помощью. В просьбах переселенцев в адрес Одесской греческой вспомогательной комиссии, созданной еще в 1821 г. для помощи им в обустройстве, ими описываются их потребности, сложная жизненная ситуация, семейная история, начиная с обстоятельств на родине, что заставили их бежать в Российскую империю. Прошения как ценный источник позволили реконструировать судьбы этих беженцев и продемонстрировать повседневность в условиях вынужденной эмиграции, а деятельность вспомогательной комиссии и удовлетворение потребностей проиллюстрировали политику покровительства Российской империи христианским подданным Османской империи.