Бронхіальна астма (БА) нині визначена як алергічне запалення дихальних шляхів, з яким пов’язана гіперреактивність бронхів до різних стимулів. В основі клінічної картини БА – бронхообструктивний синдром, що є поліморфним за механізмом формування, котрий визначає гетерогенність патогенезу БА. Через анатомічний і функціональний взаємозв’язок із серцево-судинною системою, цей механізм слід розглядати комплексно, вивчаючи зміни у складі поєднаної кардіореспіраторної системи. Мета роботи – визначити регуляторні особливості перебігу БА різного ступеня важкості під час тестів із керованим диханням. Обстежили 86 пацієнтів жіночої (59 %) і чоловічої (41 %) статі віком 41,0 ± 0,8 року. Хворих поділили на 2 групи: перша (група порівняння) – 27 пацієнтів, друга (основна) – 59 пацієнтів із клінічно підтвердженим персистуючим, або неконтрольованим перебігом БА. На амбулаторному етапі лікування використовували комплексний поліфункціональний метод дослідження кардіореспіраторної системи – спіроартеріокардіоритмографію (САКР). Здійснили 3 послідовні
двохвилинні реєстрації: з некерованим диханням (НД), із керованим диханням 6 разів/хв (КД6), із керованим диханням 15 разів/хв (КД15). Регуляторні впливи визначали на підставі спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) і дихання (ВД). Спектральний аналіз виконали у 3 частотних діапазонах: понад низькочастотному (VLF, 0,00–0,04 Гц), низькочастотному (LF, 0,04–0,15 Гц), високочастотному (HF, 0,15–0,40 Гц). Кардіореспіраторна система пацієнтів із НК БА відзначається збільшенням ЧСС при КД15, меншими абсолютними показниками ВСР, збільшенням внеску LFn і зменшенням внеску HFn, зниженням показників чутливості артеріального барорефлексу, істотним підвищенням показників ВД; встановили збільшення ДО, ДО/Твд, ДО/Твид і ХОД, а також погіршення частотної та об’ємної синхронізації кардіореспіраторної системи. Використання тестів із керованим диханням дало змогу виявити характерні регуляторні особливості розвитку та перебігу бронхіальної астми. Можна передбачити їхнє широке впровадження у практику діагностики та моніторингу
перебігу цього захворювання.
Today asthma is defned as allergic inflammation of the respiratory tract, which is associated with hyperreactivity of the bronchi to various stimuli. The basis of asthma clinical picture forms broncho-obstructive syndrome, which is polymorphic in the mechanism of formation, and this determines the heterogeneity of asthma pathogenesis. Due to the anatomical and functional relationship with the cardiovascular system, this mechanism should be considered in a complex manner studying the composition changes in the associated cardiopulmonary system. The objective: to determine the regulatory features in asthma course of various degrees of severity during respiratory maneuvers performance. In total, 86 patients (female (59 %) and male (41 %)), aged 41.0 ± 0.8 years old were divided into 2 groups. The frst (comparison group) included 27 patients, the second (main) consisted of 59 patients with clinically confrmed persistent or uncontrolled asthma. At the outpatient stage of treatment, a comprehensive multifunctional method for the cardiorespiratory system examination – spiroarteriocardiorhythmography (SACR) was used. There were three consecutive two-minute registrations: at normal respiration (NR), at respiratory rate 6 times per minute (RR6) and at respiratory rate 15 times per minute (RR15). Regulatory influences were determined based on the spectral analysis of heart rate (HRV) and respiration (RV) variability. Spectral
analysis was performed in three frequency bands: over low-frequency (VLF, 0–0.04 Hz), low frequency (LF, 0.04–0.15 Hz) and high-frequency (HF, 0.15–0.4 Hz). Cardiorespiratory system of patients with uncontrolled course of asthma is characterized by an increase in heart rate at RR 15; reduced absolute HRV indicators; an increase in the contribution of LFn and a decrease in the contribution of HFn; a decrease in the arterial baroreflex sensitivity; an increase in EB; there was also an increase in RV, RV/Tih, RV/Texh, as well as worsening of
frequency and volume synchronization of the cardiorespiratory system. The use of respiratory maneuvers performance tests allowed revealing the characteristic regulatory features
of bronchial asthma development and course, so it can be proposed for wide practical implementation in the diagnosis and monitoring of bronchial asthma course.
Сегодня бронхиальная астма (БА) определяется как аллергическое воспаление дыхательных путей, с которым связана гиперреактивность бронхов к различным стимулам. В основе клинической картины БА лежит бронхообструктивный синдром, который является полиморфным по механизму формирования и определяет гетерогенность патогенеза БА. В силу анатомической и функциональной взаимосвязи с сердечно-сосудистой системой, этот механизм следует рассматривать комплексно, изучая изменения в составе объединенной кардиореспираторной системы. Цель работы – определить регуляторные особенности течения БА различной степени тяжести при выполнении тестов с управляемым дыханием. Обследованы 86 пациентов женского (59 %) и мужского (41 %) пола в возрасте 41,0 ± 0,8 года. Больных поделили на 2 группы: первая (группа сравнения) – 27 пациентов, вторая (основная) – 59 пациентов с клинически подтвержденным персистирующим или неконтролируемым течением БА. На амбулаторном этапе лечения использовали комплексный полифункциональный метод исследования кардиореспираторной системы – спироартериокардиоритмографию (САКР). Проводили 3 последовательные двухминутные регистрации: с неуправляемым дыханием (НД), с управляемым дыханием 6 раз в минуту (КД6) и с управляемым дыханием 15 раз в минуту (КД15). Регуляторные влияния определяли на
основании спектрального анализа вариабельности сердечного ритма (ВСР), артериального давления и дыхания (ВД). Спектральный анализ проводили в 3 частотных диапазонах: более низкочастотном (VLF, 0,00–0,04 Гц), низкочастотном (LF, 0,04–0,15 Гц) и высокочастотном (HF, 0,15–0,40 Гц). Кардиореспираторная система пациентов с неконтролируемым течением БА отличается увеличением ЧСС при КД15, сниженными абсолютными показателями ВСР, увеличением вклада LFn и уменьшением вклада HFn, снижением показателей чувствительности артериального барорефлекса, повышением показателей ВД; отмечено также увеличение ДО, ДО/Твд, ДО/Твыд та ХОД, а также ухудшение частотной и объемной синхронизации кардиореспираторной системы. Использование тестов с управляемым дыханием позволило выявить характерные регуляторные особенности развития и течения бронхиальной астмы. Можно предложить их широкое внедрение в практику диагностики и мониторинга течения астмы.
