Вплив жирів рослинного і тваринного походження на ліпідний обмін

Abstract

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно від неінфекційних захворювань (НІЗ) помирає 38 млн людей. Серед НІЗ найбільш частими є серцево-судинні хвороби (інфаркт міокарда, інсульт), онкологічні захворювання, хронічні захворювання органів дихання (бронхіальна астма, хронічне обструктивне захворювання легень) і цукровий діабет. Існує взаємозв’язок між особливостями харчування людини та ризиком розвитку багатьох НІЗ. Харчування – це сукупність процесів, пов’язаних із вживанням поживних речовин і їх засвоєнням в організмі, завдяки чому забезпечується відновлення енергетичних затрат та побудова тканин. Під здоровим харчуванням розуміють вживання таких харчових субстанцій, які максимально задовольняють потреби людини в енергетичних, пластичних та регуляторних сполуках, що дає змогу підтримувати здоров’я на достатньому рівні і попереджувати виникнення будь-яких гострих чи хронічних захворювань. За останніми рекомендаціями, загальна калорійність дієти має бути розподілена серед макронутрієнтів таким чином: 45–65% енергії – з вуглеводів; 10–35% – з білка; 20–35% – з жиру. Велику роль у харчуванні людини відіграють ліпіди, які мають найбільшу енергетичну цінність. Так, при згоранні 1 г жиру вивільняється 9.3 ккал (38.9 кДж), тобто у 2,25 разу більше, ніж при розщепленні такої ж кількості білків або вуглеводів (при окисленні 1 г білка і 1 г вуглеводів вивільняється по 4,1 ккал (17,2 кДж)). Ліпіди не тільки виконують роль енергетичного резерву, але і входять до складу усіх тканин організму.