Вплив супутньої серцевої недостатності на прогностичні індекси ускладнень хронічного обструктивного захворювання легень

Abstract

Метою нашої роботи було оцінити вплив супутньої хронічної серцевої недостатності (ХСН) на прогноз перебігу хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ)у коморбідних пацієнтів з ХОЗЛ та ХСН за допомогою індексів ADO, BODEX і DOSE. Матеріали та методи. Ми виконали крос-секційне дослідження, до якого включили 177 хворих із ХОЗЛ: 100 без супутньої ХСН та 77 з ХСН (30 осіб із систолічною дисфункцією та 47 осіб зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка (ЛШ)). Результати дослідження. Середні показники за шкалами DOSE та BODEх у групах хворих з ХСН є більшими за аналогічні серед пацієнтів з ХОЗЛ без ХСН. Ця різниця досягає статистичної значущості при порівнянні пацієнтів з ХОЗЛ та ХСН з порушеною систолічною функцією ЛШ та хворих з ХОЗЛ без ХСН (р < 0,05). Аналогічну тенденцію можна відстежити для індексу ADO – він зростає в залежності від наявності та важкості ХСН, але різниця не досягає статистичної значущості. Висновок. Наявність супутньої ХСН у пацієнтів з ХОЗЛ погіршує показники ХОЗЛ-специфічних прогностичних шкал, зокрема ADO, DOSE і BODEx.

A number of epidemiological studies have shown a high frequency of a combination of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) and congestive heart failure (CHF) in the same patient. It significantly complicates the diagnosis, selection of appropriate treatment and worsens the prognosis. Unfortunately, a rather limited number of studies are devoted to the characteristics of the course and prognosis, as well as the effectiveness of various treatment regimens in patients with a combination of COPD and CHF. In this regard, some important issues remain poorly understood, particularly the impact of comorbidity of COPD and CHF to the prognosis and the choice of adequate treatment programs in these patients. It should be noted that the recommendations of the European Society of Cardiology on the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure (2016) and GOLD (Global Initiative for the diagnosis and management of COPD) user manual (2017) given undeservedly little attention to the peculiarities of the diagnosis, treatment and prognosis of COPD in of COPD in patients with heart failure and heart failure in the presence of COPD, respectively. The aim of our study was to evaluate the effect of concomitant CHF on the prognosis of COPD using ADO, BODEX and DOSE indices. Materials and methods. We performed a cross-sectional study, which included 177 patients with COPD: 100 without concomitant CHF and 77 with CHF (30 people with systolic dysfunction and 47 with preserved systolic function of the left ventricle (LV)). Results of the study. Average scores of DOSE and BODEx in groups of patients with CHF were higher than in patients without CHF. This difference reached statistical significance when compared the patients with COPD and CHF with impaired LV systolic function to those with COPD without CHF (p < 0.05). A similar trend can be traced for ADO index — it grows depending on the presence and severity of CHF, but the difference did not reach statistical significance. Conclusions. The presence of CHF in patients with COPD worsens indicators of COPD-specific prognostic indices. Requires further study in larger prospective studies, is it accompanied by a true deterioration of COPD prognosis, or a sign of the limited validity of these scales in patients with comorbid CHF.

Целью нашей работы была оценка влияния хронической сердечной недостаточности (ХСН) на прогноз хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ) с помощью индексов ADO, BODEX и DOSE. Материалы и методы. Выполнено кросс-секционное исследование, в которое включили 177 больных с ХОЗЛ: 100 без сопутствующей ХСН и 77 с ХСН (30 человек с систолической дисфункцией и 47 человек с сохраненной систолической функцией левого желудочка (ЛЖ)). Результаты исследования. Средние показатели по шкалам DOSE и BODEх в группах больных с ХСН оказались больше, чем у пациентов без ХСН. Эта разница достигает статистической значимости при сравнении пациентов с ХОЗЛ и ХСН с нарушенной систолической функцией ЛЖ и больных с ХОЗЛ без ХСН (р < 0,05). Аналогичную тенденцию можно отследить для индекса ADO – он растет в зависимости от наличия и тяжести ХСН, но разница не достигает статистической значимости. Вывод. Наличие сопутствующей ХСН у пациентов с ХОЗЛ ухудшает показатели ХОЗЛ-специфических прогностических шкал.