Development of the quantitative determination method for a new caries-preventive compound

Abstract

Fluorides are the most important treatment and preventive additive in the composition of any form; they prevent development of caries by increasing the resistance of enamel, as well as production of acids by bacteria of dental plaque. At the Odessa National Medical University the work on searching for fluorine-containing compounds in a series of quaternary bases and their subsequent use in dentistry is conducted. The pharmacological studies have shown that “onium” hexafluorosilicates have a higher caries-preventive effectiveness compared to sodium fluoride. Cetylpyridinium hexafluorosilicate has been found to be the most active in the dose of 15 mg/kg when used in the form of oral applications of the gel; its mechanism of action is in activation of alkaline phosphatase and lysozyme of the pulp of the teeth. Development of reliable methods for identifcation and quantitative determination is a prerequisite for further use of this compound in medical practice. The aim of this work was to develop the method for quantitative determination of cetylpyridinium hexafluorosilicate. For further use of the method proposed for analysis of the compound under research its validation characteristics have been studied. According to the results of the research conducted it has been found that the method for quantitative determination of cetylpyridinium hexafluorosilicate in the substance corresponds to the following parameters: accuracy, precision, linearity (Δz = 0.50≤max Δz = 0.53, δ = 0.17≤max δ = 0.32, a = 0.80≤max a = 1.60, r = 1.0000≥min r = 0.9993).

Флуориди є найважливішою лікувально-профілактичної добавкою в складі будь-якої форми і запобігають розвитку карієсу, підвищуючи стійкість емалі, та перешкоджають виробленню кислот бактеріями зубного нальоту. У Одеському національному медичному університету проводиться робота з пошуку флуоровмісних сполук у ряду четвертинних основ з подальшим їх застосуванням у стоматології. Фармакологічні дослідження довели, що «онієві» гексафлуоросилікати мають більш високу карієс-профілактичну ефективність в порівнянні з натрію флуоридом. Найбільш активним виявився цетилпіридинію гексафлуоросилікат в дозі 15 мг/кг при використанні у вигляді оральних аплікацій гелю, механізм дії якого полягає в активації лужної фосфатази і лізоциму пульпи зубів. Для подальшого застосування сполуки в медичній практиці, необхідною умовою є розробка надійних методик його ідентифікації та кількісного визначення. Метою роботи стала розробка методики кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату. Для подальшого застосування запропонованої методики для аналізу досліджуваної сполуки, вивчали валідаційні характеристики. За результатами проведених досліджень встановлено, що методика кількісного визначення цетилпіридинію гексафлуоросилікату в субстанції відповідає за параметрами: правильність, прецизійність, лінійність (Δz = 0.50≤max Δz = 0.53, δ = 0.17≤max δ = 0.32, a = 0.80≤max a = 1.60, r = 1.0000≥min r = 0.9993).

Фториды являются важнейшей лечебно-профилактической добавкой в составе любой формы и предотвращают развитие кариеса, повышая стойкость эмали, и препятствуют выработке кислот бактериями зубного налета. В Одесском национальном медицинском университете проводится работа по поиску фторсодержащих соединений в ряду четвертичных оснований с последующим их применением в стоматологии. Фармакологические исследования показали, что «ониевые» гексафторосиликаты имеют более высокую кариес-профилактическую эффективность по сравнению с натрия фторидом. Наиболее активным оказался цетилпиридиния гексафторосиликат в дозе 15 мг/кг при использовании в виде оральных аппликаций геля, механизм действия которого заключается в активации щелочной фосфатазы и лизоцима пульпы зубов. Для дальнейшего применения соединения в медицинской практике, необходимым условием является разработка надежных методик его идентификации и количественного определения. Целью работы стала разработка методики количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата. Для дальнейшего использования предложенной методики для анализа исследуемого соединения, изучали валидационные характеристики. По результатам проведенных исследований установлено, что методика количественного определения цетилпиридиния гексафторосиликата в субстанции соответствует по параметрам: правильность, прецизионность, линейность (Δz = 0.50≤max Δz = 0.53, δ = 0.17≤max δ = 0.32, a = 0.80≤max a = 1.60, r = 1.0000≥min r = 0.9993).