Ацетонемічний синдром (АС) – одне з найбільш частих метаболічних порушень у дітей. Незважаючи на велику кількість робіт, присвячених патогенезу гіперкетонемії, остаточно не з’ясована роль процесів клітинного енергетичного обміну в розвитку даного стану. Вивчення енергетичного балансу метаболізму дозволяє виявити важливі патогенетичні ланки, прогностичні критерії виникнення і перебігу АС, а також визначити підходи до його корекції. Проведено порівняльне контрольоване дослідження серед 64 дітей із вторинним АС на тлі запальних захворювань респіраторного тракту, в структурі яких визначалися: гострий ринофарингіт, гострий простий бронхіт, гострий стенозуючий ларинготрахеїт, позалікарняна пневмонія, гострий трахеїт, гострий обструктивний бронхіт. У ході роботи визначені значущі предиктори виникнення АС. Доведено статистично вірогідний зв’язок між рівнем ацетонурії і тяжкістю стану пацієнта. З метою корекції АС застосовували комплексний збалансований препарат Іоніка у 36 дітей основної групи. Застосування глюкозовмісного препарату Іоніка дозволило поліпшити показники активності ферментів енергообміну (СДГ, ЛДГ, ГФДГ, ГДГ), скоротити тривалість проявів АС в основній групі, знизити необхідність в інфузійній терапії.
Acetonemic syndrome (AS) is one of the most frequent metabolic disorders in children. Despite the large number of works on the pathogenesis of hyperketonemia, the role of the processes of cellular energy metabolism in the development of this condition has not been finally clarified. The study of the metabolism energy balance makes it possible to identify important pathogenetic links, prognostic criteria for the occurrence and course of AS, and also to determine approaches to its correction. A comparative controlled study was conducted among 64 children with secondary AS on the background of inflammatory diseases of the respiratory tract: acute rhinopharyngitis, acute simple bronchitis, acute laryngotracheitis, community-acquired pneumonia, acute tracheitis, acute obstructive bronchitis. The work identified significant predictors for the occurrence of the AS. Statistically significant relationship was revealed between the level of acetonuria and the severity of the patient’s condition. In order to correct the AS, the combination balanced preparation Ionica was used in 36 children of the main group. The use of the glucose-containing drug Ionica allowed improving the activity of energy metabolism enzymes (succinate dehydrogenase, lactate dehydrogenase, glycerophosphate dehydrogenase, glutamate dehydrogenase), reduce the duration of AS manifestations in the main group, as well as the need for infusion therapy.
Ацетонемический синдром (АС) – одно из самых частых метаболических нарушений у детей. Несмотря на большое количество работ, посвященных патогенезу гиперкетонемии, окончательно не выяснена роль процессов клеточного энергетического обмена в развитии данного состояния. Изучение энергетического баланса метаболизма позволяет выявить важные патогенетические звенья, прогностические критерии возникновения и течения АС, а также определить подходы к его коррекции. Проведено сравнительное контролируемое исследование среди 64 детей с вторичным АС на фоне воспалительных заболеваний респираторного тракта, в структуре которых определялись: острый ринофарингит, острый простой бронхит, острый стенозирующий ларинготрахеит, внебольничная пневмония, острый трахеит, острый обструктивный бронхит. В ходе работы определены значимые предикторы возникновения АС. Доказана статистически достоверная связь между уровнем ацетонурии и тяжестью состояния пациента. С целью коррекции АС применяли комплексный сбалансированный препарат Ионика у 36 детей основной группы. Применение глюкозосодержащего препарата Ионика позволило улучшить показатели активности ферментов энергообмена (СДГ, ЛДГ, ГФДГ, ГДГ), сократить длительность проявлений АС в основной группе, снизить необходимость в инфузионной терапии.
