Віддалені результати нового способу хірургічного лікування первинної відкритокутової глаукоми з супрациліарним дренуванням. Ч. І

Abstract

Мета: оцінити у віддаленому періоді ефективність розробленого нового способу хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з супрациліарним дренуванням. Об’єкт і методи. В дослідження увійшли 100 хворих з діагнозом первинна відкритокутова глаукома, які були розділені по 50 пацієнтів у кожній групі. Пацієнти основної групи були прооперовані новим нами запропонованим методом з супрациліарним дренуванням. Хворим контрольної групи була проведена класична синусотрабекулотомія. Проаналізовані дані внутрішньоочного тиску, гідродинаміки ока, гостроти зору та статичної периметрії на 5 добу, через місяць та рік після операції. Результати. Гіпотензивний ефект в обох групах був достатній, проте ефективність збільшення коефіцієнту легкості відтоку та зниження коефіцієнту Беккера в основній групі були статистично достовірно кращими порівняно з контрольною групою. Відмічалось збереження зорових функцій у хворих, прооперованих запропонованим методом, в той час, як у контрольній групі було статистично достовірне їх зниження. Висновки. Новий спосіб хірургічного лікування відкритокутової глаукоми з дренуванням супрациліарного простору дозволяє досягти стійкого гіпотензивного ефекту, приводить до збільшення коефіцієнту легкості відтоку у 2,5 рази та зменшенню коефіцієнту Беккера в 4,5 рази порівняно з показниками тонографії до операції, сприяє стійкій стабілізації периферійного зору у віддаленому післяопераційному періоді.

Objective: to evaluate in the remote period the efficiency of the developed new method of surgical treatment of open-angle glaucoma with supraciliary drainage. Object and methods. The study included 100 patients with a diagnosis of primary open-angle glaucoma, which were divided into 50 patients in each. Each group was divided into 2 subgroups - with II and III stage glaucoma. Some patients had an anti-glaucomatous surgery, the other in combination with phacoemulsification. Patients in the main group were operated by the new supraciliary drainage method proposed by us. Patients of the control group performed classical sinusotrabeukulotomy. The data of intraocular pressure, hydrodynamics of the eye, visual acuity and static perimetry are analyzed for 5 days, one month and one year after surgery. Results. The hypotensive effect in both groups was sufficient, but in the control group there was a hyper effect of reducing intraocular pressure in the early postoperative period. The efficiency of increasing the coefficient easiness of outflow and decreasing the Becker coefficient in the main group were statistically significantly better compared to the control group. In the main group, one year after observations in patients with II and III stage glaucoma, which had a combined operation, the coefficient easiness of outflow improved by 200% and by 185%, and in patients who had only anti-glaucomatous surgery by 147% and by 150%. In the control group, the corresponding subgroups the coefficient easiness of outflow increased by 43% and by 13% in case of combined operation, 36% and 13% respectively. The decrease of the Becker coefficient in patients of the main group was also statistically significant compared with the control group. It was noted that the preservation of visual functions in patients operated by the proposed method, while in the control group, was statistically significant reduction. In the main group, stabilization of visual fields was noted, while in the control group, perimetry data deteriorated. The decrease in light sensitivity in patients with the second and third stage of glaucoma in the control group after the combined operation was 5% and 11%, and after only anti-glaucomatous operation by 16% and 22%, respectively. Conclusions. A new way of surgical treatment of open-angle glaucoma with drainage of supraciliary space allows to achieve a stable hypotensive effect, leads to an increase in the coefficient easiness of outflow by 2.5 times and a decrease in the Becker coefficient by 4.5 times compared with the tonography of the operation, contributes to stable stabilization of the peripheral vision in the remote postoperative period.

Цель: оценить в отдаленном периоде эффективность разработанного нового способа хирургического лечения открытоугольной глаукомы с супрацилиарным дренированием. Объект и методы. В исследование вошли 100 больных с диагнозом первичная открытоугольная глаукома, которые были разделены по 50 пациентов в каждой группе. Пациенты основной группы были прооперированы новым нами предложенным методом с супрацилиарным дренированием. Больным контрольной группы была проведена классическая синусотрабекулотомия. Проанализированы данные внутриглазного давления, гидродинамики глаза, остроты зрения и статической периметрии на 5 сутки, через месяц и год после операции. Результаты. Гипотензивный эффект в обеих группах был достаточен, однако эффективность увеличения коэффициента легкости оттока и снижения коэффициента Беккера в основной группе было статистически достоверно лучше по сравнению с контрольной группой. Отмечалось сохранение зрительных функций у больных, прооперированных предложенным методом, в то время, как в контрольной группе было статистически достоверное их снижение. Выводы. Новый способ хирургического лечения открытоугольной глаукомы с дренированием супрацилиарного пространства позволяет достичь устойчивого гипотензивного эффекта, приводит к увеличению коэффициента легкости оттока в 2,5 раза и уменьшению коэффициента Беккера в 4,5 раза по сравнению с показателями тонографии к операции, способствует устойчивой стабилизации периферийного зрения в отдаленном послеоперационном периоде.