Бактеріальний вагіноз є одним з найбільш поширених видів інфекційної патології статевих органів жінок переважно у репродуктивному віці. Частота бактеріальних вагінозів за останнє десятиліття зросла в два рази і становить від 26%
до 40-45%. До теперішнього часу переконливо доведена провідна роль у виникненні бактеріального вагінозу облігатноанаеробних бактерій, у зв'язку з чим він розглядається як полімікробний вагінальний синдром і характеризується не тільки
вагінальними виділеннями, а й ураженням шийки матки, тіла матки, її придатків, є причиною патології вагітності та пологів.
Етіологічна структура збудників інфекційних процесів в останнє десятиліття істотно змінилася, що пов'язано з постійною
еволюцією бактерій і залученням у патологічні процеси умовно-патогенних мікроорганізмів. Мета дослідження - виявити
найбільш інформативні показники, котрі об'єктивно відображають стан патологічного процесу та розробити систему прогнозування за цими показниками ризику виникнення та ступеня тяжкості дисбіозу. Дослідження проводилосьу 298 жінок віком
від 16 до 64 років. З них у 53 був встановлений діагноз нормоценоз, а у 245 - дисбіоз. Статистичну обробку даних проводили
методами варіаційного та кореляційного аналізів із використанням пакета прикладних програм Statistica v.10 (StatSoft, Inc.).
На першому етапі аналізу в якості результуючої ознаки розглядався індекс умовно-патогенної мікрофлори. Для виявлення
чинників, найбільшою мірою пов'язаних з ризиком розвитку дисбіозу за ІУПМ, був проведений відбір значущих ознак з
використанням генетичного алгоритму відбору. На другому етапі аналізу розглядалося прогнозування ступеня тяжкості
дисбіозу за ІУПМ. Отримані за допомогою математичного аналізу дев'ять факторних ознак дозволили з високим рівнем
точності прогнозувати ступінь тяжкості вагінального дисбіозу та розраховувати показники ІУПМ. Крім того, показана фазність
розвитку реакції імунної системи при розвитку вагінального дисбіозу - від стану контрольованості при нормоценозі до
розвитку імунорезистентності при дисбіозі І ступеня та вираженого комбінованого імунодефіциту при наявності реакцій
специфічної гуморальної відповіді на бактеріальні антигени при дисбіозі ІІ ступеня.
Bacterial vaginosis is one of the most common types of infectious pathology of the reproductive organs of women
mainly in reproductive age. The frequency of bacterial vaginosis over the past decade has doubled, ranging from 26% to 40-45% Until now, the leading role in the emergence of bacterial vaginosis of obligate anaerobic bacteria has been proved, which is why it is
regarded as a polymicrobial vaginal syndrome and is characterized not only by vaginal discharge, but also by damage to the cervix, the
uterus, its appendages, childbirth. The etiological structure of pathogens of infectious processes in the last decade has changed
significantly, which is due to the constant evolution of bacteria and the involvement of conventionally pathogenic microorganisms into
pathological processes. The aim of the study is to identify the most informative indicators that objectively reflect the condition of the
pathological process and develop a system for predicting the risk of occurrence and severity of dysbiosis behind these indicators.
Studies were conducted in 298 women aged 16 to 64 years. 53 of whom were diagnosed with normocenosis, and 245 had dysbiosis.
Statistical processing of data was carried out using variational and correlation analysis methods using the Application software package
Statistica v.10 (StatSoft, Inc.). At the first stage of the analysis, the index of conditionally pathogenic microflora was considered as a
resultant trait. To identify factors that are more associated with the risk of developing dysbiosis with IСPM, a selection of significant traits
was performed using a genetic selection algorithm. At the second stage of the analysis, the prediction of the severity of dysbiosis with
IСPM was considered. The nine factor attributes obtained with the help of mathematical analysis allowed us to predict the severity of
vaginal dysbiosis with high accuracy and to calculate the IСPM indices. In addition, the phase of the development of the immune
system reaction is shown in the development of vaginal dysbiosis - from the control state during normocoenosis to the development of
immunoresistance in dysbiosis of grade 1 and expressed combined immunodeficiency in the presence of specific humoral response
to bacterial antigens in dysbiosis of the 2nd degree.
Бактериальный вагиноз - один из наиболее распространенных видов инфекционной патологии половых
органов женщин преимущественно в репродуктивном возрасте. Частота бактериальных вагинозов за последнее десятилетие возросла в два раза и составляет от 26 % до 40-45%. До настоящего времени доказана ведущая роль в появлении
бактериального вагиноза облигатно-анаэробных бактерий, в связи с чем он рассматривается как полимикробный вагинальный синдром и характеризуется не только вагинальными выделениями, а и поражением шейки матки, тела матки, ее
придатков, является причиной патологии беременности и родов. Этиологическая структура возбудителей инфекционных
процессов в последнее десятилетие существенно изменилась, что связано с постоянной эволюцией бактерий и привлечением в патологические процессы условно-патогенных микроорганизмов. Цель исследования - выявить наиболее информативные показатели, которые объективно отражают состояние патологического процесса и разработать систему прогнозирования за этими показателями риска возникновения и степени тяжести дисбиоза. Исследования проводились у 298
женщин в возрасте от 16 до 64 лет. Из них у 53 был поставлен диагноз нормоценоз, а у 245 - дисбиоз. Статистическую
обработку данных проводили методами вариационного и корреляционного анализов с использованием пакета прикладных
программ Statistica v.10 (StatSoft, Inc.). На первом этапе анализа в качестве результирующего признака рассматривался
индекс условно-патогенной микрофлоры. Для выявления факторов, в большей мере связанных с риском развития дисбиоза с ИУПМ, был проведен отбор значимых признаков с использованием генетического алгоритма отбора. На втором
этапе анализа рассматривалось прогнозирование степени тяжести дисбиоза с ИУПМ. Полученные с помощью математического анализа девять факторных признаков позволили с высоким уровнем точности прогнозировать степень тяжести
вагинального дисбиоза и рассчитывать показатели ИУПМ. Кроме того, показана фазность развития реакции иммунной
системы при развитии вагинального дисбиоза - от состояния контролирования при нормоценозе до развития иммунорезистентности при дисбиозе І степени и выраженного комбинированного иммунодефицита при наличии реакций специфического гуморального ответа на бактериальные антигены при дисбиозе ІІ степени.
