Влияние эстрадиола и тестостерона на сократительную активность мочевого пузыря крыс

Abstract

Досліджували вплив естрадіолу та тестостерону на регуляцію скоротливої діяльності детрузора в самок щурів з гіперактивним сечовим міхуром (ГСМ). Експериментальну модель ГСМ викликали шляхом введення 0,45 мг/кг резерпіну. Тваринам з ГСМ вводили 17β­эстрадіол (Е, 1 мг/кг), тестостерону пропіонат (Т, 2 мг/кг) та їхню комбінацію (Е/Т, 1 мг/2 мг на кг). Реєстрували зміни амплітуди міогених та нейрогенних реакцій (стимульованих електричним полем, СЕП) смужок сечового міхура, ізольованих у тварин після 2 тижнів введення препаратів. Спостерігали підвищення амплітуди скорочення на КСl (100 ммоль/л) і зниження міогенних відповідей на карбахолін (10–5 моль/л) у смужок з групи Е порівняно з іншими експериментальними групами. За умови стимуляції нейрогенних реакцій з постійною частотою (СЕП, 20 Hz) амплітуда скорочень смужок з групи ГСМ значно перевищувала показники контрольної групи та всіх груп, які отримували гормони. За умови стимуляції зі зростанням частоти (СЕП, 1–50 Hz) рівень нейрогенних скорочень у смужок ГСМ, Е, і Т був значно вищим, ніж у смужок з групи Е/Т і контролю. Ці відмінності в регуляції скоротливої активності детрузора залишалися після додавання атропіну й були пов’язані з участю нехолінергічного компоненту. Дослідження показали, що штучний дисбаланс стероїдних гормонів (підвищення рівня естрадіолу або тестостерону) сприяє порушенням в регуляції скоротливої діяльності ГСМ. Тоді як застосування естрадіолу та тестостерону в комбінації може запобігати погіршенню функції сечового міхура.

The influences of estradiol and testosterone on regulation of contractile activity of the detrusor in female rats with the overactive bladder (OB) were studied. An experimental OB model was obtained by reserpine treatment (0,45 mg/kg) of animals. Animals with OB were administrated 17β–estradiol (E, 1mg/ kg), testosterone propionate (T, 2 mg/kg) each alone, and a combination thereof (E/T 1 mg/2 mg per kg). Changes in the amplitude myogenic and neurogenic (electric field stimulated, EFS) contractile responses of the bladder strips isolated from animals after 2 weeks medicines administration were determined. There were observed an increase in the amplitude of contractions as response to KCl (100 mM) and a decrease in myogenic responses to carbаchol (10–5 M) in group E bladder strips compared to those in other experimental groups. Under the condition of stimulation of neurogenic reactions with constant frequency (EFS, 20 Hz) the amplitude of bladder strips contraction from the OB group significantly exceeded meanings of the control group and all hormone treated groups. Under the condition of stimulation with increasing frequency (EFS, 1–50 Hz) the levels of the bladder strips neurogenic contractions in OB, E and T groups were significantly higher than in E/T and control groups. These differences in regulation of the detrusor contractile activity persisted after addition of atropine and were associated with the involvement of the non­cholinergic component. The study demonstrated that an artificial imbalance of steroid hormones (enhancement of estradiol or testosterone levels) may increase the instability of the detrusor and contribute to disturbances in the regulation of OB myogenic and neurogenic contractions. Administration to animals with OB estradiol together with testosterone contributed to the normalization of neurogenic detrusor contractions by reducing the activity of the cholinergic component. It is assumed that the use of a combination of estradiol and testosterone can prevent the deterioration of the bladder function in women, including those that are not directly related to changes in the hormonal status. The management of OB with steroid hormones in combination with other medicines requires further study.

Исследовали влияние эстрадиола и тестостерона на регуляцию сократительной деятельности детрузора у самок крыс с гиперактивным мочевым пузырем (ГМП). Экспериментальную модель ГМП вызывали путем введения 0,45 мг/кг резерпина. Животным с ГМП вводили 17β­эстрадиол (Е, 1 мг/кг), тестостерон пропионат (Т, 2 мг/кг) и их комбинацию (Е/Т, 1 мг/2 мг на кг). Регистрировали изменения амплитуды миогенных и нейрогенных реакций (стимулированных электрическим полем, СЭП) полосок мочевого пузыря, изолированных у животных после 2 недель введения препаратов. Наблюдали повышение амплитуды сокращений на КСl (100 ммоль/л) и снижение миогенных ответов на карбахолин (10–5 мкмоль/л) у полосок из группы Е по сравнению с другими экспериментальными группами. При стимуляции нейрогенных реакций с постоянной частотой (СЭП, 20 Hz) амплитуда сокращений полосок из группы ГМП значительно превосходила показатели контрольной группы и всех групп, получавших гормоны. В условиях стимуляции с возрастающей частотой (СЭП, 1­50 Hz) уровень нейрогенных сокращений полосок ГМП, Е и Т значительно выше, чем у полосок из группы Е/Т и контроля. Эти различия в регуляции сократительной активности детрузора не устранялись после добавления атропина и были связаны с участием нехолинергического компонента. Исследования показали, что искусственный дисбаланс стероидных гормонов (повышение уровня эстрадиола или тестостерона) способствует нарушениям в регуляции сократительной деятельности ГМП. Тогда как применение эстрадиола и тестостерона в комбинации может препятствовать ухудшению функции мочевого пузыря.