Застосування ендовідеохірургічних технологій у лікуванні вентральних гриж після вогнепальних поранень живота

Abstract

Вогнепальні поранення живота нерідко супроводжуються значним руйнуванням органів черевної порожнини з розвитком перитоніту, а в подальшому - різноманітних ускладнень (неспроможність анастомозів, формування абсцесів, повторні кровотечі та ін.), що потребує повторних операційних втручань, та як наслідок - формування післяопераційних вентральних гриж. Метою дослідження є покращення результатів хірургічного лікування вентральних гриж після вогнепальних поранень живота завдяки застосуванню лапароскопічних методик. Проведений аналіз лікування 21 пацієнта з післяопераційними вентральними грижами, що утворилися внаслідок проведення операцій з приводу вогнепальних поранень живота. 14 поранених перенесли одну операцію на органах черевної порожнини в минулому (66,7%), 5 - дві операції (23,8%), 1 - три операції (4,8%), 1 - п'ять операцій (4,8%). Розміри грижових воріт та ступінь ризику рецидивування визначали згідно класифікації SWE: W1 - 9 пацієнтів (42,9%), W2 - 8 (38,1%), W3 - (9,5%), W4 - 2 (9,5%). 3-м пацієнтам була виконана лапароскопічна алогерніопластика за методикою ІРОМ тефлоновим алотрансплантатом, який у 2-х випадках фіксували за допомогою герніостеплера, в 1-му - трансдермальними окремими швами тефлоновою ниткою. Ускладнень після лапароскопічних операцій не було. Застосування лапароскопічних методик дозволяє значно скоротити ліжко-день, уникнути розвитку абдомінального компартмент-синдрому, раніше активізувати пацієнта. Лапароскопічну алогерніопластику за методикою ІРОМ тефлоновим трансплантатом вважаємо операцією вибору.

Gunshot wounds of the abdomen are often accompanied by a significant destruction of the abdominal cavity with the development of peritonitis, and in the future - various complications (failure of anastomoses, abscess formation, repeated bleeding, etc.), which requires repeated surgical interventions, and as a consequence - the formation of postoperative ventral hernias. The aim of the study is to improve the results of surgical treatment of ventral hernias after gunshot wounds of the abdomen due to the use of laparoscopic techniques. The analysis of treatment of 21 patients with postoperative ventral hernias formed as a result of operations concerning gunshot wounds of the abdomen was carried out. 14 wounded suffered one operation on the abdominal organs in the past (66.7%), 5 - two operations (23.8%), 1 - three operations (4.8%), 1 - five operations (4.8%). The dimensions of the hernial gates and the risk of recurrence were determined according to the SWE classification: W1 - 9 patients (42.9%), W2 - 8 (38.1%), W3 - (9.5%), W4 - 2 (9.5% ). The third patients underwent laparoscopic allogernioplasty according to the IROM technique with a Teflon allograft, which was fixed in 2 cases with the help of a herniostepler, in the 1st - with transdermal separate seams with Teflon filament. Complications after laparoscopic operations were not. The use of laparoscopic techniques can significantly reduce bed-day, avoid the development of abdominal compartment syndrome, previously to activate the patient. Laparoscopic allogernioplasty according to the method of IPOM by the Teflon graft is considered to be the operation of choice.

Огнестрельные ранения живота нередко сопровождаются значительным разрушением органов брюшной полости с развитием перитонита, а в дальнейшем - различных осложнений (несостоятельность анастомозов, формирование абсцессов, повторные кровотечения и др.), что требует повторных оперативных вмешательств, и как следствие - формирование послеоперационных вентральных грыж. Целью исследования является улучшение результатов хирургического лечения вентральных грыж после огнестрельных ранений живота благодаря применению лапароскопических методик. Проведен анализ лечения 21 пациента с послеоперационными вентральными грыжами, образовавшимися в результате операций по поводу огнестрельных ранений живота. 14 раненых перенесли одну операцию на органах брюшной полости в прошлом (66,7%), 5 - две операции (23,8%), 1 - три операции (4,8%), 1 - пять операций (4,8%) . Размеры грыжевых ворот и степень риска рецидивирования определяли по классификации SWE: W1 - 9 пациентов (42,9%), W2 - 8 (38,1%), W3 - (9,5%), W4 - 2 (9,5% ). 3-м пациентам была выполнена лапароскопическая аллогерниопластика по методике ІРОМ тефлоновым аллотрансплантантом, который в 2-х случаях фиксировали при помощи герниостеплера, в 1-м - трансдермальными отдельными швами тефлоновой нитью. Осложнений после лапароскопических операций не было. Применение лапароскопических методик позволяет значительно сократить койко-день, избежать развития абдоминального компартментсиндрома, ранее активизировать пациента. Лапароскопическую аллогерниопластику по методике ІРОМ тефлоновым трансплантатом считаем операцией выбора.