Під спостереженням перебувало 3607 дітей віком від 9 днів до 5 років із діагнозом «гострий гастроентерит» і «гострий гастроентероколіт». Діарейний синдром спостерігався в 97,4 % випадків, блювота – у 87,2 %, катаральні явища – в 64,8 %. Захворювання в дітей викликаються основними 5 генотипами ротавірусу (G1Р8, G2Р4, G3Р8, G4Р8, G9Р8). Клінічні маніфестації ротавірусної інфекції тісно корелюють з показниками лейкограми, зі швидкістю
осідання еритроцитів і виразністю метаболічного ацидозу. Найбільша тривалість діареї спостерігалася в пацієнтів, у яких ротавірусний гастроентерит був викликаний штамом із генотипом G1P8 (частіше зустрічався в дітей старше від 2 років (t = 3,4; p < 0,01)). Розроблено схему прогнозування перебігу ротавірусного гастроентериту, включаючи наявність мікст-інфекції, для визначення тяжкості патологічного процесу за спеціально розробленою шкалою.
We observed 3607 children aged from 9 days to 5 years with a diagnosis of acute gastroenteritis and acute gastroenterocolitis. Diarrheal syndrome was observed in 97.4 % of cases, vomiting –
in 87.2 %, catarrhal phenomena – in 64.8 %. Diseases in children are caused by 5 major genotypes of rotavirus (G1R8, G2R4, G3R8, G4R8, G9R8). Clinical manifestations of rotavirus infection are closely correlated with leukogram, with erythrocyte sedimentation rate and the severity of metabolic acidosis. The greatest duration of diarrhea was observed in patients in whom rotavirus gastroenteritis was caused by a strain of genotype G1P8 (more common in children older than 2 years (t = 3.4; p < 0.01)). A scheme has been developed to predict the course of rotavirus gastroenteritis, including the presence of mixed infection, to determine the severity of the pathological process by specially developed scale.
Под наблюдением находилось 3607 детей в возрасте от 9 дней до 5 лет с диагнозом «острый гастроэнтерит» и «острый гастроэнтероколит». Диарейный синдром наблюдался в 97,4 % случаев, рвота – в 87,2 %, катаральные явления – в 64,8 %. Заболевания у детей вызываются основными 5 генотипами ротавируса (G1Р8, G2Р4, G3Р8, G4Р8, G9Р8). Клинические манифестации ротавирусной инфекции
тесно коррелируют с показателями лейкограммы, со скоростью оседания эритроцитов и выраженностью метаболического ацидоза. Наибольшая продолжительность диареи наблюдалась у пациентов, у которых ротавирусный гастроэнтерит был вызван штаммом с генотипом G1P8 (чаще встречался у детей
старше 2 лет (t = 3,4; p < 0,01)). Разработана схема прогнозирования течения ротавирусного гастроэнтерита, включая наличие микстинфекции, для определения тяжести патологического процесса по специально разработанной шкале.