Мета: виявлення факторів ризику жовтяниці «грудного вигодовування» шляхом оцінки фізичного розвитку і клінічного перебігу цього захворювання у дітей першого місяца життя. Пацієнти і методи. Основну групу склали 37 дітей віком один місяць, що знаходилися на лікуванні з діагнозом «Кон'югаційна жовтяниця»; контрольну групу - 30 практично здорових дітей аналогічного віку з фізіологічною жовтяницею в анамнезі, які знаходились на винятково грудному вигодовуванні. Критеріями включення у дослідження були підтверджена гапербілірубінемія (за рахунок непрямого білірубіну), відсутність запальної патології, відсутність супутньої соматичної патології, винятково грудне вигодовування, народження у термін. Застосовувалися загальноклінічні методи дослідження, оцінка фізичного розвитку за допомогою програми ВООЗ Anthro, біохімічний аналіз крові.
Результати. Статевих відмінностей у частоті виникнення жовтяниці «грудного вигодовування» не спостерігалося. У дітей обох статей при народженні відмічена достовірно низька маса тіла (менше 2 стандартних відхилень) при нормальних значеннях довжини тіла. Достовірним фактором ризику
розвитку є прибавка маси тіла дитини в перший місяць життя 600 г і менше. Виявлено слабкий додатній кореляційний зв'язок між рівнем загального білірубіну та рівнем АЛТ, рівнем загального білірубіну і рівнем тимолової проби. Висновки. Основним етіологічним чинником жовтяниці «грудного вигодовування» слід вважати не зниження кон'югації білірубіну в печінці, а недостатнє грудне вигодовування, що призводить до відносного голодування і посилення реабсорбції непрямого білірубіну.
Objective: To identify risk factors of «breast feeding» jaundice by assessing of physical development and clinical course of the disease in children in the first months of life. Patients and methods. The main group included 37 children in the age of 1 month, who were under the treatment with a diagnosis of «Conjugational jaundice»; the control group included 30 healthy children of similar age with physiological jaundice in anamnesis, who were exclusively nursing. Inclusion criteria
were certifications about the presence of hyperbilirubinemia (due to indirect bilirubin), the absence of an inflammatory pathology, lack of concomitant somatic pathology, exclusive breast feeding and birth in time. The general clinical research methods, evaluation of physical development with the help of the WHO Anthro, blood chemistry were used. Results. Sex differences in the frequency of «breast feeding» jaundice are not observed. In children of both sexes at birth presented significantly low body
weight (less than 2 standard deviations) at normal body length. Significant risk factor for the «breast feeding» jaundice development is the child's weight gain in the first month of life on 600 g and less. A weak positive correlation between the level of total bilirubin and ALT levels and also between total bilirubin level and the level of thymol are found. Conclusions. The main etiologic factor of «breast feeding» jaundice should be considered not reduction of bilirubin conjugation in the liver but the lack of breast feeding which is leads to a relative starvation and increased reabsorption of unconjugated bilirubin.
Цель: выявление факторов риска желтухи «грудного вскармливания» путем оценки физического развития и клинического течения этого заболевания у детей первого месяца жизни.
Пациенты и методы. Основную группу составили 37 детей в возрасте 1 месяц, находившиеся на лечении с диагнозом «Коньюгационная желтуха»; контрольную группу – 30 практически здоровых детей аналогичного возраста с физиологической желтухой в анамнезе, находившиеся исключительно на грудном вскармливании. Критериями включения в исследование являлись подтвержденная гипербилирубинемия (за счет непрямого билирубина), отсутствие воспалительной патологии,
отсутствие сопутствующей соматической патологии, исключительно грудное вскармливание, рождение в срок. Использовались общеклинические методы исследования, оценка физического развития с помощью программы ВОЗ Anthro, биохимический анализ крови. Результаты. Половых отличий в частоте встречаемости желтухи «грудного вскармливания» не наблюдалось. У детей
обоих полов при рождении отмечена достоверно низкая масса тела (менее – 2 стандартных отклонений) при нормальных значениях длины тела. Достоверным фактором риска развития желтухи «грудного вскармливания» является прибавка массы тела ребенка в первый месяц жизни 600 г и менее. Обнаружена слабая положительная корреляционная связь между уровнем общего билирубина и уровнем АЛТ, уровнем общего билирубина и уровнем тимоловой пробы. Выводы. Основным этиологическим фактором желтухи «грудного вскармливания» следует считать не снижение конъюгации билирубина в печени, а недостаточное грудное вскармливание, приводящее к относительному голоданию и усилению реабсорбции непрямого билирубина.
