За результатами експериментальних досліджень вивчено вплив кремнієвмісних мінеральних вод (МВ) та їх штучних аналогів з відповідним вмістом метакремнієвої кислоти на стан стінки шлунка при моделюванні гастриту. Матеріалом роботи слугували результати дослідження на 56 білих щурах-самицях лінії Вістар аутбредного розведення. Модель гастриту викликали шляхом інтрагастрального введення розчину перманганату калію два дні поспіль у дозі 200 mg на 1 kg. Починаючи з 3-ї по 9-у добу досліду, щури отримували у режимі внутрішнього дозованого поїння у кількості 1 % від маси тіла, 1 раз на добу відповідні МВ та їх штучні аналоги. Встановлено, що застосування МВ з різним вмістом метакремнієвої кислоти здійснюють односпрямований, позитивний вплив на перебіг патологічного процесу. Особливостями впливу застосованих вод було те, що МВ з більшим вмістом метакремнієвої кислоти (226 mg/l) повністю ліквідувала прояви запалення і дещо стимулювала репаративні процеси. При застосуванні МВ з меншим вмістом метакремнієвої кислоти (50 mg/l та 37 mg/l) встановлено залишкові прояви запалення, але репаративні процеси були більш вираженими. Таким чином, позитивний впливом МВ обумовлено не тільки наявністю в їхньому складі метакремнієвої кислоти, так як застосування штучних аналогів викликало такий же за напрямком, але значно слабший позитивний ефект. Тобто, значну роль у формуванні коригуючої дії цих МВ відіграють особливості макрокомпонентного складу та молярність.
According to the results of experimental studies, the effect of silicon-containing mineral waters (MW) and their artifcial analogues with the corresponding content of methacilicic acid on the state of the stomach wall under simulating gastritis was studied. The material of the work was the results of 56 white female rats of the Wistar line of outbred breeding. The model of gastritis was caused by intragastric administration of potassium permanganate solution for two days in a row at a dose of 200 mg per 1 kg. Starting from the third to the ninth day of the experiment, the rats received in the mode of internal dosed drinking in the amount of 1 % of body weight once per day, the corresponding MW and their artifcial counterparts. It has been established that the use of MW with different content of methacilic acid provides a unidirectional,
positive effect on the course of the pathological process. The specifc features of the effects of the water used were that MWs with a high content of methacilicic acid (226 mg/l) completely eliminated the manifestations of inflammation and somewhat stimulated reparative processes. When using MWs with a lower content of methacilicic acid (50 mg/l and 37 mg/l), manifestations of inflammation remained, but reparative processes were more pronounced. Therefore, the positive effect of MW is due not only to the presence of meta-silicic acid in their composition, since the use of artifcial analogs caused the same in nature, but signifcantly less positive effect. Thus, the features of macrocomponent composition and molarity play a signifcant role in the formation of the corrective action of these MWs.
По результатам экспериментальных исследований изучено влияние кремнийсодержащих минеральных вод (МВ) и их искусственных аналогов с соответствующим содержанием метакремниевой кислоты на состояние стенки желудка при моделировании гастрита. Материалом работы послужили результаты исследования на 56 белых крысах-самках линии Вистар аутбредного разведения. Модель гастрита вызвали путем интрагастрального введения раствора перманганата калия два дня подряд в дозе 200 mg на 1 kg. Начиная с третьего по девятый день опыта, крысы получали в режиме внутреннего дозированного поения в количестве 1 % от массы тела 1 раз в сутки соответствующие МВ и их искусственные аналоги. Установлено, что применение МВ с различным содержанием метакремниевой кислоты осуществляют однонаправленное, положительное влияние на течение патологического процесса. Особенностями воздействия применяемых вод было то, что МВ с большим содержанием метакремниевой кислоты (226 mg/l) полностью ликвидировала проявления воспаления и несколько стимулировала репаративные процессы. При применении МВ с меньшим содержанием метакремниевой кислоты (50 mg/l и 37 mg/l) оставались проявления воспаления, но репаративные процессы были более выраженными. Поэтому положительное влияние МВ обусловлено не только наличием в их составе метакремниевой кислоты, поскольку применение искусственных аналогов вызывало такой же по характеру, но значительно меньший положительный эффект. Таким образом, значительную роль в формировании коррегирующего действия этих МВ играют особенности макрокомпонентного состава и молярность.
