Проанализированы результаты эндоваскулярных вмешательств на подвздошных артериях при критической ишемии у 39 больных: 16 женщин и 23 мужчин в возрасте от 60 до 75 лет с сопутствующей патологией: у 8 больных – сахарный диабет, 17 страдали гипертонической болезнью, у 12 больных – ишемическая болезнь сердца, а у 2 больных наблюдалось ожирение I-ІІ. Непосредственным успехом считался результат, при котором остаточный стеноз был менее 25 %. Положительный эффект удалось достичь у 33 больных (84,61 %). Осложнения отмечены у 6 больных: у 3-х пациентов в следствии
перфорации стенки подвздошной артерии из-за протяженной хронической окклюзии – выполнено 2 аорто-бедренных и 1 подвздошно-бедренное аллошунтирование. У 2-х пациентов из-за выраженного кальциноза атеросклеротической бляшки остаточный стеноз –25 % – этим больным проводилась консервативная терапия. В 1 случае возникло субинтимальное прохождение проводника и создание «ложного» хода, что привело к ампутации.
Определение показаний к эндоваскулярным методам реваскуляризации должны четко определяться на дооперационном этапе. Наличие стеноза подвздошной артерии свыше 85% на наш взгляд является противопоказанием для проведения эндоваскулярных методик реваскуляризации.
Истинное определение размеров стенозированного участка подвздошной артерии возможно только с помощью 3-D технологии проведения контрастной компьютерной томографии.
Проаналізовано результати ендоваскулярних втручань на клубових артеріях при критичній ішемії у 39 хворих: 16 жінок і 23 чоловіків у віці від 60 до 75 років із супутньою патологією: у 8 хворих – цукровий діабет, 17 страждали гіпертонічною хворобою, у 12 хворих – ішемічна хвороба серця, а у 2 хворих спостерігалося ожиріння I-ІІ ступенів.
Безпосереднім успіхом вважався результат, при якому залишковий стеноз був менше 25 %. Позитивний ефект вдалося досягти у 33 хворих (84,61 %). Ускладнення були у 6 хворих: у 3-х пацієнтів перфорація стінки клубової артерії внаслідок протяжної хронічної оклюзії – виконано 2 аорто-стегнових і 1 клубово-стегнове аллопротезування. У 2-х пацієнтів через виражений кальциноз атеросклеротичної бляшки лишився остаточний стеноз – 25 % – цим хворим проводилася консервативна терапія. В 1 випадку виникло субінтімальне проходження провідника і створення «помилкового» ходу, що призвело до ампутації. Обгрунтування показників щодо ендоваскулярних методів
реваскуляризації повинні чітко визначатися на доопераційному етапі. Наявність стенозу клубової артерії понад 85 % на наш погляд є протипоказанням для проведення ендоваскулярних методик реваскуляризації. Істинне визначення розмірів стенозованої ділянки клубової артерії можливо тільки за допомогою 3-D технології проведення контрастної комп’ютерної томографії.
The results of endovascular interventions on the iliac arteries at a critical ischemia in 39 patients: 16 women and 23 men, age 60 to 75 years with comorbidities: 8 patients – diabetes, 17 suffered from hypertension, 12 patients – ischemic heart disease, while 2 patients had obesity I-II degree. Immediate success was considered the result at which the residual stenosis was less than 25 %. The positive effect was achieved in 33 patients (84.61 %). Complications occurred in 6 patients: in 3 patients in consequence of perforation of the iliac artery due to extensive chronic occlusion – performed aorto-femoral 2 and 1 iliac-femoral bypass prosthesis. In 2 patients due to the pronounced calcification of atherosclerotic plaque residual stenosis – 25 % – these patients underwent conservative therapy. In one case there was subintimal passage of the conductor and the creation of a «false» move that led to the leg amputation. Determination of indications for endovascular revascularization should be clearly defined in the preoperative stage. Iliac artery stenosis greater than 85 % in our opinion is a contraindication for endovascular revascularization procedures. The true definition of the size of the stenotic portion of the iliac artery is only possible with the help of 3-D technology of contrast computed tomography.
