Тактичні підходи до лікування гострого інфікованого некротичного панкреатиту

Abstract

Опрацьовано результати лікування 143 хворих на гострий інфікований некротичний панкреатит. Інфікування зон некрозу відбувалось на 13-15 день захворювання. Показанням до оперативного лікування були не ефективність консервативної терапії, ознаки перитониту, поліорганна не достатність, гнійні запливи у параколярній, парапанкреатичній, заочеревеній клітковині. У 33 (23,1 %) хворих діагностовано правобічний параколіт, у 86(60,1 %) – лівобічний параколіт, у 7 (4,9 %) – парапанкреатична флегмона, у 8 (5,6 %) – ознаки розлитого перетониту, у 9 (6,3 %) – скупчення гною у просвіті малого чепця. Пунційні втручання під контролем УЗД з дренуванням виконані у 95 (66,4 %) хворих. Лапароскопічне дренування осередкових гнійно-некротичних скупчень виконане у 12(8,4 %) хворих. Лапаротомні операції проведені у 127(88,8 %) випадках. Післяопераційна летальність склала 48 (37,8 %).

The results of treatment 143 patients with the acute infected necrotizing pancreatitis are analysed. Infecting of areas of necrosis took a place on 13-15 day of disease. A testimony to operative treatment were uneffectiveness of conservative therapy, signs of peritonitis, polyorgans insufficiency, festerings затеки in paracolic, parapancreatic, extraperitoneal cellulose. It are diagnosed rightside paracolitis at 33 (23,1 %) patients, left-side paracolitis – at 86 (60,1 %), parapancreatic phlegmon – at 7 (4,9 %), signs of poured out peritonitis – at 8(5,6 %), accumulation of pus in the cavity of omentulum – at 9 (6,3 %). Punctional of interference under control ultrasonographic with draining was executed at 95 (66,4 %) patients. The laparoscopic draining of focus festering-necrotizing accumulations is executed at 12 (8,4 %) patients. Laparotomic operations are conducted at 127 (88,8 %) cases. Postoperation mortality was 48 (37,8 %).

Проанализированы результаты лечения 143 больных острым инфицированным некротическим панкреатитом. Инфицирование зон некроза происходило на 13-15 день заболевания. Показанием к оперативному лечению были неэффективность консервативной терапии, признаки перитонита, полиорганная недостаточность, гнойные затеки в параколярной, парапанкреатической, забрюшинной клетчатке. У 33 (23,1 %) больных диагностирован правосторонний параколит, у 86 (60,1 %) – левосторонний параколит, у 7 (4,9 %) – парапанкреатическая флегмона, у 8 (5,6 %) – признаки разлитого перетонита, у 9 (6,3 %) – скопление гноя в полости малого сальника. Пунционные вмешательства под контролем ультрасонографии с дренированием выполненны у 95 (66,4 %) больным. Лапароскопическое дренирование очаговых гнойно-некротических скоплений выполнено у 12 (8,4 %) больных. Лапаротомные операции проведены у 127 (88,8 %) случаях. Послеоперационная летальность составила 48 (37,8 %).