Особливості ремоделювання лівого шлуночку у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та метаболічним синдромом після через шкірного коронарного втручання з приводу гострого коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST на фоні кардіоцитопротекторної терапії

Abstract

Мета дослідження: порівняти вплив довготривалої терапії триметазидіном та кверцетином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та метаболічним синдромом (МС) після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) з приводу гострого коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST (ГКС бeз ST) на перебіг ремоделювання лівого шлуночку (ЛШ) та стан його діастолічної функції. Матеріали та методи. 99 пацієнтів з МС (М: Ж = 69: 30) у віці 64,1 ± 12,4 років на 2 добу після ЧКВ з імплантацією DES з приводу ГКС бeз SТ були розподілені на 3 групи: І група (n = 31) – стандартна терапія, ІІ (n = 35) – стандартна терапія + триметазидін, 35 мг 2 рази на добу протягом 1 року, ІІІ (n = 33) – стандартна терапія + кверцетин, 40 мг 3 рази на добу протягом 1 року. Фракція викиду (ФВ) ЛШ при рандомізації > 40 % (достовірно не відрізнялася між групами). Через 12,9 ± 1,52 міс. після рандомізації проведена оцінка фізикальних, клініко/лабораторних даних та показників ехокардіоскопії пацієнтів. Результати. Отримано дані щодо покращення показників ФВ ЛШ (за методом сегментів) в ІІ групі (52,86 ± 4,14, %) та ІІІ (52,72 ± 3,06, %) порівняно з І групою (50,71 ± 4,72, %), (p < 0,05), та відповідно з даними при рандомізації (49,2 ± 5,2, %) для ІІ групи, (р = 0,039) та (49,9 ± 6,1, %) для ІІІ групи, (р = 0,042). Виявлено достовірно меншу кількість пацієнтів з ознаками концентричної гіпертрофії ЛШ (КГЛШ) в групі ІІІ (n = 3) порівняно з групою І (n = 12), (p < 0,05; χ2 = 5,48). Розрахована достовірно менша кількість хворих із наявністю “несприятливих форм” ремоделювання ЛШ (КГЛШ + ексцентрична гіпертрофія ЛШ) в групі ІІ (n = 8) порівняно з групою І (n = 19), (p < 0,05; χ2 = 4,22) та в групі ІІІ (n = 7) порівняно з групою І, (p < 0,05; χ2 = 4,54). В ІІ групі отримано достовірно більшу кількість пацієнтів з ознаками діастолічної дисфункції ЛШ І типу (n = 20) порівняно з І групою (n = 6), (p < 0,05; χ2 = 4,43). Висновки. Довгострокове додання до базисної терапії препарату кверцетину сприяє покращенню систолічної функції ЛШ за рахунок сегментарної скоротливості; зменшенню кількості пацієнтів з ознаками “несприятливих форм” геометрії ЛШ (концентричної та ексцентричної гіпертрофії ЛШ). Терапія препаратом триметазидіном протягом 1 року достовірно покращує ФВ ЛШ (методом сегментів) та діастолічну функцію ЛШ у пацієнтів з МС після ЧКВ з приводу ГКС без ST.

Objective. To compare the effects of long-term therapy with trimetazidine and quercetin in patients with coronary artery disease (CAD) and metabolic syndrome (MS) after percutaneous coronary intervention (PCI) for acute coronary syndromes without persistent ST-segment elevation (ACS non ST) for a remodeling left ventricular (LV) and the state of its diastolic function. Materials and Methods. 99 patients with MS (M: F = 69: 30) at the age of 64,1 ± 12,4 years by 2 days after PCI with DES implantation for ACS non ST were divided into 3 groups: I group (n = 31) – the standard therapy, II (n = 35) – standard treat/ ment + trimetazidine, 35 mg 2 times a day for one year, III (n = 33) – standard treatment + quercetin, 40 mg 3 times a day for 1 year. Ejection fraction (EF) of LV during randomization was e” 40 % and didn‘t significantly differ between the groups. After 12,9 ± 1,52 months after randomization patients was conducted with physical, clinical, laboratory examination, echocardiography. Results. The data on the improve/ ment of indicators of LVEF (calculated by ‘segments method’) in group II (52,86 ± 4,14, %) and III (52,72 ± 3,06, %) com/ pared with group I (50,71 ± 4,72, %) (p < 0.05), and data corresponding group at randomization (49,2 ± 5,2, %) for group II (p = 0,039) and (49,9 ± 6,1, %) for group III (p = 0,042). It was revealed significantly fewer patients with signs of concentric hypertrophy of LV (CHLV) in the group III (n = 3) compared with the group I (n = 12) (p < 0,05; χ2 = 5,48). It was calculated significantly fewer patients with a “negative forms” of LV remodeling (CHLV + excentric hypertrophy of LV) in the group II (n = 8) compared with the group I (n = 19) (p < 0,05; χ2 = 4 22) and in group III (n = 7) compared with the group I (p < 0,05; χ2 = 4,54). In group II it was received significantly greater number of patients with evidence of diastolic dysfunction type I (n = 20) compared to group I (n = 6), (p < 0,05; χ2 = 4,43). Therapy with trimetazi/ dine for 1 year significantly improved LVEF (by ‘segments method’) and diastolic LV function.

Цель исследования: сравнить влияние долгосрочной терапии триметазидином и кверцетином у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) и метаболическим синдромом (МС) после чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ) по поводу острого коронарного синдрома без стойкой элевации сегмента ST (ОКС бeз ST) на течение ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и состояние его диастолической функции. Материалы и методы. 99 пациентов с МС (М: Ж = 69: 30) в возрасте 64,1 ± 12,4 года на 2 сутки после ЧКВ с имплантацией DES по поводу ОКС бeз SТ были распределены на 3 группы: I группа (n = 31) – стандартная терапия, II (n = 35) – стандартная терапия + триметазидин, 35 мг 2 раза в сутки в течение 1 года, III (n = 33) – стандартная терапия + кверцетин, 40 мг 3 раза в сутки в течение 1 года. Фракция выброса (ФВ) ЛЖ при рандомизации e” 40 % (достоверно не отличалась между группами). Через 12,9 ± 1,52 мес. после рандомизации проведена оценка физикальных, клинико/лабораторных данных и показателей эхокардиоскопии. Выводы. Долгосрочное добавления к базисной терапии пациентов с МС после ЧКВ по поводу ОКС без ST препарата кверцетина способствует улучшению систолической функции ЛЖ за счет сегментарной сократимости; уменьшению количества пациентов с признаками “неблагоприятных форм” геометрии ЛЖ (концентрической и эксцентрической гипертрофии ЛЖ). Терапия препаратом триметазидин течение 1 года достоверно улучшает ФВ ЛЖ (методом сегментов) и диастолическую функцию ЛЖ.