Мета дослідження: порівняти вплив довготривалої терапії триметазидіном та
кверцетином у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) та метаболічним синдромом (МС) після черезшкірного коронарного втручання (ЧКВ) з приводу гострого
коронарного синдрому без стійкої елевації сегменту ST (ГКС бeз ST) на перебіг
ремоделювання лівого шлуночку (ЛШ) та стан його діастолічної функції.
Матеріали та методи. 99 пацієнтів з МС (М: Ж = 69: 30) у віці 64,1 ± 12,4
років на 2 добу після ЧКВ з імплантацією DES з приводу ГКС бeз SТ були розподілені на 3 групи: І група (n = 31) – стандартна терапія, ІІ (n = 35) – стандартна терапія + триметазидін, 35 мг 2 рази на добу протягом 1 року, ІІІ (n = 33) – стандартна терапія + кверцетин, 40 мг 3 рази на добу протягом 1 року. Фракція викиду (ФВ)
ЛШ при рандомізації > 40 % (достовірно не відрізнялася між групами). Через 12,9 ± 1,52 міс. після рандомізації проведена оцінка фізикальних, клініко/лабораторних
даних та показників ехокардіоскопії пацієнтів.
Результати. Отримано дані щодо покращення показників ФВ ЛШ (за методом
сегментів) в ІІ групі (52,86 ± 4,14, %) та ІІІ (52,72 ± 3,06, %) порівняно з І групою
(50,71 ± 4,72, %), (p < 0,05), та відповідно з даними при рандомізації (49,2 ± 5,2,
%) для ІІ групи, (р = 0,039) та (49,9 ± 6,1, %) для ІІІ групи, (р = 0,042). Виявлено
достовірно меншу кількість пацієнтів з ознаками концентричної гіпертрофії ЛШ
(КГЛШ) в групі ІІІ (n = 3) порівняно з групою І (n = 12), (p < 0,05; χ2 = 5,48). Розрахована достовірно менша кількість хворих із наявністю “несприятливих форм” ремоделювання ЛШ (КГЛШ + ексцентрична гіпертрофія ЛШ) в групі ІІ (n = 8) порівняно з групою І (n = 19), (p < 0,05; χ2 = 4,22) та в групі ІІІ (n = 7) порівняно з групою
І, (p < 0,05; χ2 = 4,54). В ІІ групі отримано достовірно більшу кількість пацієнтів з
ознаками діастолічної дисфункції ЛШ І типу (n = 20) порівняно з І групою (n = 6), (p
< 0,05; χ2 = 4,43).
Висновки. Довгострокове додання до базисної терапії препарату кверцетину
сприяє покращенню систолічної функції ЛШ за рахунок сегментарної скоротливості;
зменшенню кількості пацієнтів з ознаками “несприятливих форм” геометрії ЛШ (концентричної та ексцентричної гіпертрофії ЛШ). Терапія препаратом триметазидіном
протягом 1 року достовірно покращує ФВ ЛШ (методом сегментів) та діастолічну
функцію ЛШ у пацієнтів з МС після ЧКВ з приводу ГКС без ST.
Objective. To compare the effects of
long-term therapy with trimetazidine and quercetin in patients with coronary artery
disease (CAD) and metabolic syndrome
(MS) after percutaneous coronary intervention (PCI) for acute coronary syndromes without persistent ST-segment
elevation (ACS non ST) for a remodeling
left ventricular (LV) and the state of its diastolic function.
Materials and Methods. 99 patients
with MS (M: F = 69: 30) at the age of 64,1
± 12,4 years by 2 days after PCI with DES
implantation for ACS non ST were divided
into 3 groups: I group (n = 31) – the standard therapy, II (n = 35) – standard treat/
ment + trimetazidine, 35 mg 2 times a day
for one year, III (n = 33) – standard treatment + quercetin, 40 mg 3 times a day for
1 year. Ejection fraction (EF) of LV during
randomization was e” 40 % and didn‘t significantly differ between the groups. After
12,9 ± 1,52 months after randomization
patients was conducted with physical, clinical, laboratory examination, echocardiography.
Results. The data on the improve/
ment of indicators of LVEF (calculated by
‘segments method’) in group II (52,86 ±
4,14, %) and III (52,72 ± 3,06, %) com/
pared with group I (50,71 ± 4,72, %) (p <
0.05), and data corresponding group at
randomization (49,2 ± 5,2, %) for group II
(p = 0,039) and (49,9 ± 6,1, %) for group
III (p = 0,042). It was revealed significantly
fewer patients with signs of concentric
hypertrophy of LV (CHLV) in the group III
(n = 3) compared with the group I (n = 12)
(p < 0,05; χ2 = 5,48). It was calculated
significantly fewer patients with a “negative forms” of LV remodeling (CHLV + excentric hypertrophy of LV) in the group II
(n = 8) compared with the group I (n = 19)
(p < 0,05; χ2 = 4 22) and in group III (n =
7) compared with the group I (p < 0,05;
χ2 = 4,54). In group II it was received significantly greater number of patients with
evidence of diastolic dysfunction type I (n
= 20) compared to group I (n = 6), (p <
0,05; χ2 = 4,43). Therapy with trimetazi/
dine for 1 year significantly improved LVEF
(by ‘segments method’) and diastolic LV
function.
Цель исследования: сравнить влияние долгосрочной терапии триметазидином и кверцетином у пациентов с
ишемической болезнью сердца (ИБС) и
метаболическим синдромом (МС) после чрескожного коронарного вмешательства (ЧКВ) по поводу острого коронарного синдрома без стойкой элевации сегмента ST (ОКС бeз ST) на течение ремоделирования левого желудочка (ЛЖ) и состояние его диастолической функции.
Материалы и методы. 99 пациентов с МС (М: Ж = 69: 30) в возрасте 64,1
± 12,4 года на 2 сутки после ЧКВ с имплантацией DES по поводу ОКС бeз SТ
были распределены на 3 группы: I группа (n = 31) – стандартная терапия, II (n
= 35) – стандартная терапия + триметазидин, 35 мг 2 раза в сутки в течение
1 года, III (n = 33) – стандартная терапия + кверцетин, 40 мг 3 раза в сутки в
течение 1 года. Фракция выброса (ФВ)
ЛЖ при рандомизации e” 40 % (достоверно не отличалась между группами).
Через 12,9 ± 1,52 мес. после рандомизации проведена оценка физикальных,
клинико/лабораторных данных и показателей эхокардиоскопии. Выводы. Долгосрочное добавления к базисной терапии пациентов с
МС после ЧКВ по поводу ОКС без ST
препарата кверцетина способствует
улучшению систолической функции ЛЖ
за счет сегментарной сократимости;
уменьшению количества пациентов с
признаками “неблагоприятных форм”
геометрии ЛЖ (концентрической и эксцентрической гипертрофии ЛЖ). Терапия препаратом триметазидин течение
1 года достоверно улучшает ФВ ЛЖ
(методом сегментов) и диастолическую
функцию ЛЖ.