Наличие у пациентов больших дефектов передней брюшной стенки представляет серьезную проблему для хирургов, что связано со сложностью выполнения герниопластики, необходимостью использования сеток большого размера, высокой частотой послеоперационных осложнений. В настоящее время широкое применение получили лапароскопические герниопластики с использованием сетчатых материалов. У пациентов с грыжами большого размера лапароскопические методики сопряжены с техническими трудностями во время операций и высокой частотой послеоперационных рецидивов (до 30 %). Не решена проблема выбора метода лечения послеоперационных вентральных грыж большого и гигантского размера. В настоящее время основной тенденцией является восстановление анатомической целостности передней брюшной стенки со сведением мышц передней брюшной стенки к белой линии живота за счет применения методов открытой компонентной сепарации. С развитием лапароскопических и эндоскопических технологий методика эндоскопической сепарации мышц передней брюшной стенки была усовершенствована для улучшения качества жизни пациентов и снижения частоты
послеоперационных осложнений и рецидивов. Использование эндоскопических методов позволяет избежать широкой диссекции тканей, уменьшить риск развития некроза кожно-апоневротического лоскута за счет сохранения перфорантных сосудов передней брюшной стенки. Сравнение результатов применения открытых и лапароскопических методик компонентной сепарации показало, что использование открытых методов сепарации сопряжено со значительно большим количеством как интраоперационных, так и послеоперационных осложнений, что связано с развитием в 30 % случаев некроза
кожно-апоневротического лоскута, и рецидивов. Результаты исследований свидетельствуют об определенных преимуществах относительно снижения частоты послеоперационных раневых осложнений применения эндоскопических методов компонентной сепарации у пациентов с послеоперационными вентральными грыжами большого размера.
Наявність у пацієнтів великих дефектів передньої черевної стінки становить важливу проблему для хірургів, що пов’язано зі складністю виконання герніопластики, необхідністю використання сіток великого розміру, високою частотою післяопераційних ускладнень. Нині широко застосовують лапароскопічні герніопластики з використанням сітчастих матеріалів. У пацієнтів з великими грижами лапароскопічні методики пов’язані з низкою технічних труднощів під час
виконання операцій і високою частотою післяопераційних рецидивів (до 30 %). Не вирішено проблему вибору методу лікування післяопераційних вентральних гриж великого і гігантського розміру. Нині основною тенденцією є відновлення анатомічної цілісності передньої черевної стінки зі зведенням м’язів передньої черевної стінки до білої лінії живота при застосуванні методів відкритої компонентної сепарації. З розвитком лапароскопічних та ендоскопічних технологій методику ендоскопічної сепарації м’язів передньої черевної стінки було вдосконалено для поліпшення якості життя пацієнтів та зниження частоти післяопераційних ускладнень і рецидивів. Використання ендоскопічних методів дає змогу запобігти широкій дисекції тканин, зменшити ризик розвитку некрозу шкірно-апоневротичного клаптя за рахунок збереження перфорантних судин передньої черевної стінки. Порівняння результатів застосування відкритих і лапароскопічних методик компонентної сепарації показало, що використання відкритих методів сепарації призводить до значно більшої кількості як інтраопераційних, так і післяопераційних ускладнень, що пов’язано з розвитком у 30 % випадків некрозу шкірноапоневротичного клаптя, та рецидивів. Результати досліджень свідчать про певні переваги щодо зниження частоти післяопераційних ранових ускладнень застосування ендоскопічних методів компонентної сепарації у пацієнтів з післяопераційними вентральними грижами великого розміру.
The presence of large defects in the anterior abdominal wall in patients is an important problem for surgeons, due to the complexity of the hernioplasty implementation, the need to use large mesh, high frequency of postoperative complications. Nowadays, widely used laparoscopic hernioplasty include the use of mesh materials. In patients with large hernias, laparoscopic techniques are associated with a number of technical difficulties during operations and a high frequency of postoperative relapses (up to 30 %). The problem of choosing the treatment method for postoperative ventral hernias of large and gigantic still remains unsolved. Currently, the main trend is to restore the anterior abdominal wall anatomical integrity with the reduction of the anterior abdominal wall muscles to the white abdominal line and open component separation. Since the development of laparoscopic and endoscopic technologies, the technique of endoscopic separation of the anterior abdominal muscles has been improved to improve the quality of life of patients and to reduce the incidence of postoperative complications and recurrences. The use of endoscopic methods makes it possible to prevent a wide tissue dissection, reduce the risk of necrosis of the skin and aponeurotic flap through the preservation of perforant vessels in the anterior abdominal wall. The result comparison between the use of open and laparoscopic methods of component separation showed that the use of open separation methods leads to a significantly greater number of both intraoperative and postoperative complications associated with the development of 30 % of necrosis of the skin and aponeurotic flap, and relapses. The results of the studies indicate some advantages in reducing the frequency of postoperative wound complications with endoscopic component separation methods in patients with postoperative large size ventral hernias.
