Коарктація аорти – відносно рідкісна вада аорти, що призводить до
вторинної гіпертензії. Сучасні методи діагностики та візуалізації дозволяють виявляти подібну ваду розвитку аорти та проводити своєчасне хірургічне
втручання. Виживаність дорослих пацієнтів, котрим не було діагностовано та
оперовано коарктацію аорти, становить приблизно 25% у віці до 46 років.
Результати. Дана стаття детально описує власне клінічне спостереження
55-річної пацієнтки із артеріальною гіпертензією, симптомною серцевою
недостатністю та встановленим раніше діагнозом субаортального стенозу. За
час госпіталізації в терапевтичному відділенні клініки Одеського національного
медичного університету було виконано інструментальні дослідження, що не
надали переконливої інформації на користь гіпертрофічної кардіоміопатії та
субаортального стенозу, натомість різні показники АТ на верхніх та нижніх кінцівках
обґрунтували необхідність виконання комп’ютерної томографії органів грудної
та черевної порожнини із внутрішньовенним контрастуванням. КТ-дослідження
виявило проксимальну оклюзію дуги аорти із постоклюзійною аневризмою
та формуванням численних шунтів та колатералей між аневризматичним
розширенням низхідної аорти та спинномозковими артеріями.
Висновки. Таким чином, дане клінічне спостереження демонструє важливість
методів пошарової візуалізації серця та судин з контрастуванням, а також
тривимірної реконструкції зображення з метою детальної діагностики аномалії
серця та судин, що визначає тактику подальшого ведення пацієнта.
Aortic co-arctation is a relatively rare anomaly of aorta, which
subsequently leads to secondary hypertension. Modern methods of diagnosis and
visualization techniques help to reveal aortic lesions and consider timely surgical
treatment. The survival rate of undiagnosed and non-surgically managed patients
amounts approximately 25% in those under 46.
Results. The article offers a clinical case of 55-year old patient with hypertension,
advanced congestive heart failure and earlier diagnosed sub-aortic stenosis. During her
hospital stay in the therapeutic department of Odessa National Medical University, the
patient underwent instrumental examination which failed to provide convincing evidence
in favour of hypertrophic cardiomyopathy or sub-aortic stenosis, on the contrary, a
significant difference between blood pressure values on upper and lower limbs justified
the necessity of CT-scan with thoracic and abdominal arteries contrasting. CT-scan
showed the presence of proximal aortic occlusion with post-stenotic aneurysm and
massive collateral formation between the aortic aneurysm and cerebrospinal arteries.
Conclusion. Thus, the offered clinical case represents the importance of tomographic
visualizing methods with further 3D-image reconstruction in diagnosis of heart and
aorta anomalies. CT-scan helps to define correct further therapeutic and surgical
tactics for the patient.
Коарктация аорты – относительно редкая аномалия аорты,
приводящая к вторичной артериальной гипертензии. Современные методы диагностики и визуализации позволяют выявить порок развития аорты и проводить
своевременное хирургическое вмешательство. Выживаемость взрослых пациентов,
которым не был установлен диагноз коарктации аорты и не была произведена
хирургическая коррекция, составляет приблизительно 25% к 46-летнему возрасту.
Результаты. Данная статья детально описывает собственное клиническое
наблюдение 55-летней пациентки с артериальной гипертензией, симптомной сердечной
недостаточностью и установленным диагнозом субаортального стеноза. За период
госпитализации в терапевтическом отделении клиники Одесского национального
медицинского университета были выполнены инструментальные исследования, которые не предоставили убедительной информации, подтверждающей диагноз
гипертрофической кардиомиопатии и субаортального стеноза, напротив, разность
показателей АД на верхних и нижних конечностях обосновали необходимость
выполнения КТ грудной и брюшной полости с внутривенным контрастированием
сосудов. КТ-исследование выявило проксимальную окклюзию дуги аорты с постокклюзионной аневризмой и формированием множественных шунтов между аневризматечески расширенной аортой и спинномозговыми артериями.
Выводы. Данное клиническое наблюдение демонстрирует важность методов
послойной визуализации сердца и сосудов с контрастированием, а также трехмерной реконструкции изображения с целью детальной диагностики аномалии
сердца и сосудов, что определяет тактику дальнейшего ведения пациента.
