Частота дефицита кальцитриола и полиморфизма гена рецепторов витамина D у беременных с плацентарной дисфункцией на фоне перинатального инфицирования

Abstract

Плейотропным внескелетным эффектам кальцитриола, его влиянию на репродуктивную функцию женщины и развитие различных осложнений беременности сегодня посвящается много работ. Цель исследования: оценка статуса витамина D (VD) и частоты полиморфизма гена, кодирующего его рецепторы, у беременных с плацентарной дисфункцией (ПД) на фоне верифицированного перинатального инфицирования (вПИ). Материалы и методы. Обследовано 40 пациенток с физиологическим течением беременности и 56 беременных с ПД на фоне вПИ. методом ИФА в крови определяли уровень общего VD (25(ОН)D); для оценки частоты BsmI-полиморфизма гена рецепторов VD использовали ПЦР-диагностику. Результаты. При ПД достоверно в 1,9 раза чаще диагностируют VD-дефицитный статус – 28,5% против 15,30% (RR=1,42; 95%CI: 1,08–1,87; p≤0,05). Средний уровень VD в крови беременных с ПД был достоверно меньшим, чем у женщин с физиологическим течением беременности (31,73 нг/мл против 43,38 нг/мл соответственно; р≤0,01). У беременных с ПД гетерозиготное сочетание аллелей по типу A/G встречается достоверно чаще (71,43%), чем у здоровых беременных (35%) (OR=3,61; 95%CI: 2,01–6,47; критерий χ2 19,24; р<0,01): у носителей данного типа Bsml-полиморфизма гена VDрецепторов риск развития ПД увеличивается в 3,6 раза. Заключение. Плейотропные эффекты VD могут некоторым образом объяснить формирование плацентарной дисфункции, однако необходимо проводить дальнейшие исследования, в том числе в молекулярно-генетическом направлении, что, вероятно, может позволить прогнозировать и предупреждать развитие дисфункции плаценты у определенного контингента женщин.

The pleiotropic extra-skeletal effects of calcitrioland its effect on the development of pregnancies various complications are now devoted to many researches. The objective: to evaluate the vitamin D status and frequency of polymorphism of the VD receptor’s (VDR) gene in pregnant women with placental dysfunction (PD) and verified perinatal infection (VPI). Materials and methods. There were 40 patients with a physiological pregnancy and 56 pregnant women with PD on the VPI background examined. The level of total VD in serum was determined by immunoassay; by polymerase chain reaction were assessed the frequency of the BsmIpolymorphism (A> G, rs1544410) of the VDR gene. Results. In patients with PD, a vitamin D-deficiency status is diagnosed more frequently – 28.5% VS 15.30% (RR=1.42; 95%CI: 1,08–1,87; р≤0.05). The level of VD in serum of women with PD is lower than in women with a physiological pregnancy (31.40±8.6 ng/ml VS 43.54±11.20 ng/ml, p≤0.01). In women with PD (71.43%), the heterozygous combination of A / G-type alleles was identified more often than in healthy pregnant women (35%) (OR=3.61; 95%СІ: 2.01–6.47; χ2 19.24; р<0.01): in carriers of this type of Bsml-polymorphism of the VDR gene, the risk of PD increases 3.6-fold. Conclusions. The formation of PD of the pleiotropic effects of vitamin D саn be explained particularly, but further research is necessary, including in the molecular genetic direction, which are likely to help in preventing the development of placental dysfunction in a some group of women.

Плейотропним позаскелетним ефектам кальцитріолу та його впливу на функціональний стан репродуктивної системи жінки і розвиток різних ускладнень гестаційного процесу сьогодні присвячується багато робіт. Мета дослідження: оцінювання статусу вітаміну D (VD) і поліморфізму гена, що кодує його рецептори, у вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД) на тлі верифікованого перинатального інфікування (ВПІ). Матеріали та методи. Обстежено 40 пацієнток з фізіологічним перебігом вагітності (група контролю) та 56 вагітних з ПД на тлі ВПІ (основна група). Методом ІФА у крові визначали рівень загального вітаміну D (25 (ОН) D); для оцінювання частоти BsmI-поліморфізму гена рецепторів VD (VDR) використовували ПЛР-діагностику. Результати. При ПД достовірно частіше, в 1,9 разу, діагностують VD-дефіцитний статус – 28,5% проти 15,30% (RR=1,42; 95% CI: 1,08–1,87; p≤0,05). Середній рівень VD у крові вагітних з ПД був достовірно менший, ніж у жінок з фізіологічним перебігом вагітності (31,73 нг/мл проти 43.38 нг/мл відповідно; р≤0,01). У вагітних з ПД гетерозиготне поєднання алелів за типом A/G діагностують достовірно частіше (71,43%), ніж у здорових вагітних (35%) (OR=3,61; 95CI%: 2,01–6,47; критерій χ2 19,24; р<0,01): у носіїв даного типу Bsml-поліморфізму гена VD-рецепторів ризик розвитку ПД збільшується у 3,6 разу. Заключення. Плейотропні ефекти вітаміну D можуть деяким чином пояснити формування плацентарної дисфункції, проте необхідно проводити подальші дослідження, у тому числі у молекулярногенетичному напрямку, що, ймовірно, може дозволити прогнозувати розвиток дисфункції плаценти у певного контингенту жінок.