Передрак передміхурової залози: критерії діагностики і тактики

Abstract

Останнім часом особливості розвитку передракових станів та діагностика ранніх стадій канцерогенезу раку передміхурової залози (РПЗ) привернули увагу дослідників. Простатична інтраепітеліальна неоплазія (ПІН) та проліферативна запальна атрофія (РІА) є найбільш поширеними серед патологічних варіантів зміни епітелію передміхурової залози (ПЗ). Відсутність досконалих скринінг"програм з раннього виявлення РПЗ ускладнює своєчасне виявлення пухлинного процесу та підвищує вірогідність спричинення занедбаних метастатичних форм. Своєчасне проведення комплексу діагностичних процедур підвищує результативність та успіх проведеного лікування. Рання діагностика та своєчасне лікування залишаються єдиним найефективнішим способом зниження захворюваності та смертності від РПЗ. Рання діагностика є однією з найскладніших проблем сучасної онкоурології внаслідок відсутності патологічних симптомів на ранніх стадіях РПЗ. Поєднана патологічна картина РПЗ з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ) та хронічним простатитом (ХП) знижує специфічність, чутливість та точність такого широко вживаного алгоритму діагностики, як трансректальне ультразвукове дослідження (ТРУЗД), сироватковий простатичний специфічний антиген (ПСА) та пальцеве ректальне дослідження.Мета дослідження: обґрунтувати доцільність діагностики ПІН та індивідуальної лікувальної тактики хворих на пухлинні захворювання ПЗ задля запобігання розповсюдженості раку та доклінічної діагностики.