Застосування методів біологічного зворотнього звязку в діагностиці та консервативному лікуванні нетримання сечі у жінок

Abstract

Підраховано, що близько 50,7% жінок в менопаузальному віці страждають від цієї недуги. Метою дослідження було визначити особливості біоелектричної активності м'язової системи тазового дна, дати оцінку змінам показників ЕМГ у жінок зі стресовим нетриманням сечі та вивчити ефективність методу біологічного зворотного зв'язку в поєднанні з ETS м'язів тазового дна у хворих з різними формами нетриманні сечі. В основу дослідження покладено результати комплексного клінічного, лабораторного та інструментального (в тому числі уродинамічного) обстеження та лікування 57 жінок, що страждають стресовою (19) або змішаною формами нетримання сечі (28). В дослідження включалися жінки, якщо діагностувався тип I і II по Blaivasa та І або ІІ ступінь стресового компонента нетримання сечі. Перед початком лікування і через 8 тижнів терапії пацієнтки заповнювали опитувальник за якістю життя (I-QOL) і станом сечового міхура. Вивчення біоелектричної активності м'язової системи тазового дна проведене шляхом комп'ютерної електроміографіі (ЕМГ) сфінктерного апарату тазових органів було виконане на 2-канальному комп'ютерному електроміографі «NeuroTrac™ MyoPlus4».