Мета дослідження: наукове обґрунтування пріоритетних напрямків розвитку медичної допомоги кардіологічним хворим в межах державної системи охорони здоров'я в умовах міста. Поліпшення медико-демографічної ситуації, підвищення доступності та якості медичної допомоги всім верствам населення є пріорітетним завданням сучасної системи охорони здоров’я в Україні. Різні аспекти стану здоров'я населення у зв'язку з хворобами серцево-судинної системи, а також питання вдосконалення державної системи охорони здоров'я та системи надання кардіологічної допомоги населенню, є предметом багаторічних досліджень авторів. Серцево-судинні захворювання грають провідну роль в причинах передчасної смертності, інвалідизації, тимчасової втрати працездатності, як свідчить досвід розвинених країн за останні десятиліття, поширеність цієї патології і тяжкість шкоди, що завдається суспільному здоров’ю, може бути істотно знижена при ефективній організації лікувально-діагностичного процесу і системи профілактики. Спеціалізована стаціонарна допомога для хворих, що страждають серцево-судинними захворюваннями, дуже дорога. Разом з тим, в амбулаторній практиці питома вага звернень даної категорії хворих досить висока. Серед них на особливу увагу заслуговує контингент, що вимагає щоденного спостереження, але не потребує цілодобового стаціонарного режиму. Організація стаціонарозаміщуючих форм надання медичної допомоги для даної категорії пацієнтів є досить актуальним завданням. Не менш важливе значення набувають і питання підготовки кадрів для кардіологічної служби, стійкості кадрового потенціалу, економічної мотивації, що забезпечує високу якість, ефективність складних трудових процесів.
Objective: is scientific substantiation of the priority areas of health care of cardiac patients in the public health system in the city. Improving medical and demographic situation, increasing the availability and quality of care to all segments of the population is a priority task of the modern health care system in Ukraine. Various aspects of the health of the population due to diseases of the cardiovascular system and the issues of improving the public health system and the system of cardiac care fo the population, is the subject of many years of researching by the authors. Cardiovascular diseases are leading causes of premature death, disability, temporary disability, as the experience of developed countries in recent decades, the prevalence of this pathology and the severity of the harm done to public health, can be significantly reduced in case of effective organization of the medical-diagnostic process and prevention system. Specialized inpatient care for patients suffering from cardiovascular diseases, is very expensive. At the same time, the share of applications this category of patients in ambulatory practice is high enough. Among them, special attention should be paid contingent, which requires daily monitoring, but does not require the clock steady state. Organization forms of inpatient
care for these patients is a very urgent task. Equally important are purchase and training issues for the cardiology service, the stability of personnel potential, the economic incentive to provide high quality, efficiency of complex workflows.
Цель исследования: научное обоснование приоритетных направлений развития медицинской помощи кардиологическим больным в рамках государственной системы здравоохранения в
условиях города. Улучшение медико-демографической ситуации, повышение доступности и качества медицинской помощи всем слоям населения является приоритетным заданием современной системы здравоохранения в Украине. Различные аспекты состояния здоровья населения в связи с болезнями сердечно-сосудистой системы, а также вопросы совершенствования государственной системы здравоохранения и системы предоставления кардиологической помощи населению, является предметом многолетних исследований авторов. Сердечно-сосудистые заболевания играют ведущую роль в причинах преждевременной смертности, инвалидизации, временной потери трудоспособности, как показывает опыт развитых стран в последние десятилетия, распространенность этой патологии и тяжесть вреда, наносимого общественному здоровью, могут быть существенно снижены при эффективной организации лечебно-диагностического процесса и системы профилактики. Специализированная стационарная помощь для больных, страдающих сердечно-сосудистыми заболеваниями, очень дорогостоящая. Вместе с тем, в амбулаторной практике удельный вес обращений данной категории больных достаточно высок. Среди них особого внимания заслуживает контингент, который требует ежедневного наблюдения, но не требует круглосуточного стационарного режима. Организация стационарозамещающих форм оказания медицинской помощи для данной категории пациентов является весьма актуальной задачей. Не менее важное значение приобретают и вопросы подготовки кадров для кардиологической службы, устойчивости кадрового потенциала, экономической мотивации, что обеспечивает высокое качество, эффективность сложных трудовых процессов.
