Метою дослідження була оцінка поширеності анемії вагітних за даними багаторічного моніторингу. Показано, що у 2009 – 2013 р. частота анемії вагітних зросла з 15,0% до 22,6%, при чому к кожному
другому випадку причиною анемії у вагітних був залізодефіцит. У випадках залізодефіцитної анемії середній
вміст сироваткового заліза складав 8,8±0,2 мкмоль/л. Показано, що у 22,4% жінок прояви помірної анемії
відзначалися вже на ранніх термінах вагітності. Обговорюється необхідність удосконалення системи медичного моніторингу із включенням аналізу на біомаркери латентного залізодефіциту.
According to the literature the frequency of manifest iron deficiency in pregnant women ranges from
25 to 50% in the world. In Ukraine and other CIS countries over the past 10 years there have been determined a
significant increase in the frequency of iron deficiency anemia among pregnant women. Anemia in pregnancy has
been almost synonymous with iron-deficiency anemia but there appears to be a changing trend with emerging evidence of macrocytic anemia.
The aim of the study was to assess the prevalence of anemia pregnant women according to long-term monitoring.
The study was conducted at the municipal hospital No 2 (Odessa, Ukraine). The retrospective analysis of medical records was performed with a depth of 5 years. There were evaluated data of annual reports. The medical records were randomly selected from birth stories that contained information about pregnant women with verified iron
deficiency anemia. The total sample size was 635 cases. There is an emerging trend of macrocytic anemia among antenatal patients with severe anemia. Both maternal
and fetal morbidity appears to be higher in these cases. This has important implications in terms of diagnosis and
therapy to optimize both maternal and perinatal outcomes.
We discuss the need for improved health monitoring system with the inclusion of analysis on biomarkers of latent
iron deficiency.
Целью исследования была оценка распространенности анемии беременных по данным многолетнего мониторинга. Показано, что в 2009 – 2013 г. частота анемии беременных возросла с 15,0% до
22,6%, причем к каждому втором случае причиной анемии у беременных был железодефицит. В случаях
железодефицитной анемии среднее содержание сывороточного железа составляло 8,8±0,2 мкмоль / л.
Показано, что у 22,4% женщин проявления умеренной анемии отмечались уже на ранних сроках беременности. Обсуждается необходимость совершенствования системы медицинского мониторинга с включением анализа на биомаркеры латентного железодефицита.
