Обстежено 250 пацієнтів віком від 19 до 89 років (49 чоловіків та 201 жінка) із різним ступенем втрати мінеральної щільності кісткової тканини. За методами лікування пацієнти були розділені на три групи : група А – з метою лікування використовувалася кінезотерапія в поєднанні з медикаментозною терапією; група Б – ДЕНС- і кінезотерапія в комплексі зі схемою медикаментозного лікування; контрольна група – медикаментозна терапія. Установлено, що відновлення кістково-м’язової системи в пацієнтів основних груп А і Б настає швидше, ніж у пацієнтів контрольної групи, однак найбільш швидке зростання показників мінеральної щільності кісткової тканини спостерігалося в пацієнтів основної групи Б. Визначена залежність інтегральних показників клінічних проявів і порушень кістково-м’язової системи від ступеня деформації тіл хребців та NSF Index. Запропоновано диференційний підхід до вибору індивідуальних фізичних вправ, пов’язаних із дією на скелет динамічного та статичного осьового навантаження, з урахуванням різниці сили м’язів згиначів і розгиначів.
The study involved 250 patients aged 19 to 89 years (49 men and 201 women) with varying degrees of bone mineral loss. According to the methods of treatment, patients were divided into three groups: group A – kinesitherapy in combination with a standard medical regimen was used; group B – the use of kineziand DENS-therapy in combination with a medical regimen; control group – drug therapy. It was found that the recovery of the musculoskeletal system in patients of group A and B is faster than in the control group, but the most rapid growth rates of bone mineral density were observed in patients of the group B.
A dependence of integral indicators of clinical manifestations and disorders of the musculoskeletal system on the degree of vertebral bodies deformation and NSF Index was determined. Differential approach to the choice of the individual exercises related to the impact on the skeleton of dynamic and static axial load is proposed taking into account the difference in strength of the flexor and extensor muscles.
Обследовано 250 пациентов в возрасте от 19 до 89 лет (49 мужчин и 201 женщина) с разной степенью потери минеральной плотности костной ткани. По методам лечения пациенты были разделены на три группы: группа А – с целью лечения использовалась кинезотерапия в сочетании с медикаментозной терапией; группа Б – ДЕНС- и кинезотерапия в комплексе со схемой медикаментозного лечения; контрольная группа – медикаментозная терапия. Установлено, что восстановление костно-мышечной системы у пациентов основных групп А и Б наступает быстрее, чем у пациентов контрольной группы, однако наиболее быстрый рост показателей минеральной плотности костной ткани наблюдался у пациентов основной группы Б. Выявлена зависимость интегральных показателей клинических проявлений и нарушений костно-мышечной системы от степени деформации тел позвонков и NSF Index. Предложен дифференциальный подход к выбору индивидуальных физических упражнений, связанных с воздействием на скелет динамической и статической осевой нагрузки, с учетом разницы силы мышц сгибателей и разгибателей.
