У статті обговорюється клінічний випадок інтерстиціальної емфіземи легень (ІЕЛ) у недоношеної дитини та представлені дані щодо епідеміології, етіопатогенезу, клініки, діагностики, лікування та профілактики ІЕЛ у новонароджених. ІЕЛ – накопичення повітря в інтерстиціальному просторі легень, є розповсюдженим захворюванням дихальної системи у недоношених дітей, характеризується високим ризиком розвитку хронічного ураження легень або смерті.В результаті розриву альвеол та термінальних бронхіол на фоні штучної вентиляції легень (ШВЛ) повітря, що проникло в інтерстиціальний простір, тисне на легеневу тканину і судини, порушує вентиляцію легень і легеневий кровоток, знижує газообмін, що призводить до легеневої гіпертензії та шунтування крові справа наліво. Фактори ризику ІЕЛ: респіраторний дистрес-синдромом, глибока морфо-функціональна незрілість, вентиляція легень із високим позитивним тиском, синдром аспірації меконію, інфекції, асфіксія, введення високих доз сірчанокислої магнезії. Клініка ІЕЛ характеризується зростанням дихальної недостатності на фоні ШВЛ, розвитком системної гіпотонії та тяжкої гіпоксемії. На рентгенограмі легень виявляються округлі і поздовжні зони підвищеної прозорості, що утворюють грубий сітчастий малюнок. У 75 % дітей перебіг ІЕЛ ускладнюється розвитком пневмотораксу, майже у половини – внутрішньошлуночковим крововиливом; може бути повітряна емболія. У дітей з ІЕЛ у подальшому є підвищений ризик розвитку бронхо-легеневої дисплазії (32 %) та хронічної лобарної емфіземи (19 %). Лікування ІЕЛ проводиться в умовах відділення інтенсивної терапії. Респіраторна терапія спрямована на запобігання та зменшення баротравми; тиск на вдиху і середній тиск у дихальних шляхах повинні бути знижені до мінімуму, на якому можна підтримувати адекватні параметри кислотно-лужного балансу і газів крові. Доведено, що високочастотна (осциляторна) ШВЛ є більш ефективною, ніж традиційна ШВЛ. Профілактика розвитку РДС у глибоко недоношених дітей за допомогою введення глюкокортикостероїдів матері і раннього введення сурфактанту дитині зменшує ризик розвитку ІЕЛ.
A clinical case of interstitial emphysema of the lungs (IEL) in a preterm infant is discussed in the article, and the findings concerning epidemiology, etiopathogenesis, clinical manifestation, diagnostics, treatment and prevention of IEL in newborns are presented. IEL, air accumulation in the interstitial space of the lungs, is a wide-spread disease of the respiratory system in preterm infants characterized by a high risk of chronic affliction of the lungs or death. As a result of alveolar and terminal bronchioles rupture against the ground of artificial lung ventilation (ALV) the air which have penetrated into the interstitial space puts pressure on the lung tissue and vessels, disturbs lung ventilation and blood circulation, reduces gas exchange resulting in pulmonary hypertension and blood shunting from the right to the left. The risk factors of IEL are : respiratory distress syndrome (RDS), deep morphofunctional immaturity, lung ventilation with a high positive pressure, meconium aspiration syndrome, infections, asphyxia, introducing high doses of magnesium sulfate. Clinical manifestation of IEL is characterized by the increase of respiratory failure against ALV, development of systemic hypotension and severe hypoxemia. X-ray of the lungs detects circular and longitudinal areas of intensified transparence forming a rough reticular picture. In 75% of infants the development of IEL is complicated by pneumothorax development, practically in half of them intraventricular bleeding occurs, air embolism may occur. In future the infants with IEL have a higher risk of the development of bronchopulmonary dysplasia (32%) and chronic lobular emphysema (19%). The treatment of IEL is conducted in intensive care units. Respiratory therapy is directed to prevent and reduce barotrauma; expiratory pressure and an average pressure in the respiratory tract should be reduced to minimum enabling to maintain adequate parameters of acid-base balance and gases in the blood. High frequency (oscillatory) ALV is proved to be more effective than traditional ALV. Prevention of RDS in severely preterm infants by means of introducing glucocorticoids to mother and early administration of surfactant to her baby reduces the risk of IEL development.
В статье обсуждается клинический случай интерстициальной эмфиземы легких (ИЭЛ) у недоношенного ребенка и представлены данные об эпидемиологии, этиопатогенезе, клинике, диагностике, лечении и профилактике ИЭЛ у новорожденных. ИЭЛ – накопление воздуха в интерстициальном пространстве легких является распространенным заболеванием дыхательной системы у недоношенных детей, характеризуется высоким риском развития хронического поражения легких или смерти.
В результате разрыва альвеол и терминальных бронхиол на фоне искусственной вентиляции легких (ИВЛ) воздух, проникший в интерстициальное пространство, сдавливает на легочную ткань и сосуды, нарушает вентиляцию легких и легочный кровоток, снижает газообмен, что приводит к легочной гипертензии и шунтированию крови справа налево. Факторы риска ИЭЛ: респираторный дистресс-синдромом, глубокая морфо-функциональная незрелость, вентиляция легких с высоким
положительным давлением, синдром аспирации мекония, инфекции, асфиксия, введение высоких доз сернокислой магнезии. Клиника ИЭЛ характеризуется нарастанием
дыхательной недостаточности на фоне ИВЛ, развитием системной гипотонии и тяжелой гипоксемии. На рентгенограмме легких выявляются округлые и продольные зоны повышенной прозрачности, которые образуют грубый сетчатый рисунок. У 75 % детей течение ИЭЛ осложняется развитием пневмоторакса, почти у половины – внутрижелудочковым кровоизлиянием; может быть воздушная эмболия. У детей с ИЭЛ в дальнейшем повышен риск развития бронхо-легочной дисплазии (32 %) и хронической лобарной эмфиземы (19 %). Лечение ИЭЛ проводится в условиях отделения интенсивной терапии. Респираторная терапия направлена на предотвращение и уменьшение баротравмы; давление на вдохе и среднее давление в дыхательных путях должны быть снижены до минимума, на котором можно поддерживать адекватные
параметры кислотно-основного баланса и газов крови. Доказано, что высокочастотная (осцилляторная) ИВЛ более эффективна, чем традиционная ИВЛ. Профилактика развития РДС у глубоко недоношенных детей посредством введения глюкокортикостероидов матери и раннего введения сурфактанта ребенку уменьшает риск развития ИЭЛ.
