Аналіз акушерських результатів І та ІІ триместрів вагітності в жінок із різними видами міомектомії та зовнішнім генітальним ендометріо­зом в анамнезі

Abstract

Мета дослідження – зниження частоти акушерської патології в жінок із консервативною міомектомією та зовнішнім генітальним ендометріозом в анамнезі. Матеріали та методи. Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 100 жінок, що перенесли до вагітності консервативну міомектомію. Вагітні були розділені на дві групи залежно від методики проведеної операції і тактики ведення вагітності: І група – 50 жінок після консервативної міомектомії без видалення вогнищ ендометріозу; ІІ група – 50 жінок після консервативної міомектомії та з видаленими вогнищами ендометріозу чи ендометріомою в анамнезі. Контрольна група – 50 жінок після кесаревого розтину з міомектомією матки. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено аналіз частоти акушерських ускладнень по триместрах в обстежених пацієнток залежно від проведеного оперативного втручання та використання лікувально-профілактичних заходів. Висновки. Основним ускладненням була загроза переривання вагітності: 46,0 % – у І групі та 22,0 % – в ІІ групі. Такі відмінності, на нашу думку, обумовлені використанням різних алгоритмів діагностичних і лікувально-профілактичних заходів у пацієнток після міомектомії. В II триместрі найчастішим ускладненням у вагітних основних груп був загрозливий пізній викидень, який в 2,3 раза частіше спостерігався при використанні загальноприйнятих лікувально-профілактичних заходів.

The aim of the study – to reduce the frequency of obstetric pathology in women with conservative myometectomy and external genital endometriosis in anamnesis. Materials and Methods. The peculiarities of the clinical course of pregnancy and childbirth in 100 women who had undergone conservative myomectomy before pregnancy were studied. Pregnant women were divided into two groups, depending on the method of the operation and the tactics of pregnancy: group I – 50 women after conservative myomectomy without removal of foci of endometriosis. Group II – 50 women after conservative myomectomy and removed foci of endometriosis or an endometrioma in history. Results and Discussion. The analysis of the frequency of obstetric complications by trimester in the examined patients is carried out depending on the performed surgical intervention and the use of the treatment and prophylactic complex of measures. Conclusions. The study showed that the complicated course of pregnancy in the first trimester was most common in women with a scar on the uterus after a myomectomy. In addition, often the threat of termination of pregnancy in the second trimester was observed in women with placental localization in the projection of the scar on the uterus, especially after the removal of multiple myoma nodes after the removal of interstitial nodes with centripetal growth. Less significant factors in the development of the threat of late miscarriage were the size of the removed myoma nodes and the types of directions of the incisions on the uterus.

Цель исследования – снижение частоты акушерской патологии у женщин с консервативной миомэктомией и наружным генитальным эндометриозом в анамнезе. Материалы и методы. Изучено особенности клинического течения беременности и родов у 100 женщин, перенесших до беременности консервативную миомэктомию. Беременные были разделены на две группы в зависимости от методики проведенной операции и тактики ведения беременности: І группа – 50 женщин после консервативной миомэктомии без удаления очагов эндометриоза; ІІ группа – 50 женщин после консервативной миомэктомии и с удаленными очагами эндометриоза или эндометриомой в анамнезе. Контрольная группа – 50 женщин после кесарева сечения с миомэктомией матки. Результаты исследования и их обсуждение. Проведен анализ частоты акушерских осложнений I и II триместров беременности в обследованных пациенток в зависимости от проведенного оперативного вмешательства и использования комплекса лечебно-профилактических мероприятий. Выводы. Основным осложнением была угроза прерывания беременности: 46,0 % – в І группе и 22,0 % – во ІІ группе. Такие отличия, по нашему мнению, обусловленные использованием разных алгоритмов диагностических и лечебно-профилактических мероприятий у пациенток после миомэктомии. Во II триместре наиболее частым осложнением у беременных основных групп был угрожающий поздний выкидыш, который в 2,3 раза чаще наблюдался при использовании общепринятых лечебно-профилактических мероприятий.