Мета дослідження – оцінити частоту та фактори ризику розвитку гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у недоношених новонароджених та визначити профілактичні заходи щодо попередження
даної патології.
Матеріал і методи дослідження. Обстежено 75 вагітних, які народили 92 недоношених новонароджених, хворих на гіпоксично-ішемічну енцефалопатію (основна група). До групи порівняння увійшли
75 вагітних, які народили 82 недоношених дитини, що не мали симптомів ГІЕ. Визначали фактори
ризику та причини передчасних пологів, ускладнення під час вагітності, оцінювали стан здоров’я матерів, соціально-поведінкові чинники, що могли призвести до народження дітей з ГІЕ.
Результати дослідження та їх обговорення. У обстежених вагітних основної групи, які народили дітей з ГІЕ, вірогідно частіше мала місце така екстрагенітальна патологія, як гіпертонічна хвороба (9,3%), загострення хронічного пієлонефриту (18,6%), захворювання щитоподібної залози (12,0%), а
також туберкульоз та ВІЛ-інфекція. Серед ускладнень вагітності в обох групах був високий відсоток
загрози переривання вагітності у всіх триместрах. Плацентарна дисфункція та затримка росту плода була у кожної п’ятої вагітної в обох групах. Багатоплідна вагітність була вірогідно частіше в основній групі (24,0%). У жінок основної групи вірогідно частіше був трихомоніаз, хламідіоз та уреаплазмоз, що може сприяти висхідному інфікуванні та передчасному перериванню вагітності. У вагітних
основної групи вірогідно частіше мали місце такі ускладнення, як передчасний розрив навколоплодових
оболонок (ПРПО) з тривалим безводним проміжком (32%), передлежання плаценти з кровотечею (8%)
та передчасне відшарування плаценти (14,6%). Ургентний кесарів розтин був проведений в 41,4% випадків в основній групі, що в 2,5 рази більше ніж у групі порівняння. Вагітні основної групи вірогідно
частіше народили дітей з екстремально низькою масою тіла (до 30 тижнів вагітності), в 2 рази частіше народили дітей в 32 тижні вагітності. Так серед 92 дітей основної групи, оцінку по Апгар 3 бали
мали -5-5,4%, 4-5 балів – 18-19,5%, 6 балів- 28-30,4%, 7 і вище – 41-44,5%. Тобто, важкий дистрес плода
при народженні мала кожна четверта дитина. В групі порівняння оцінку по Апгар 4-5 балів мали лише
9,7%, 6 балів – 14,6%, інші 75,7% мали задовільний стан при народженні. Штучна вентиляція легень
була проведена 58-63,1% новонароджених з основної групи та лише 10% з групи порівняння
Висновки. Перинатальними факторами ризику гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у недоношених новонароджених є розвиток плацентарної дисфункції, затримка росту плода, антенатальний дистрес плода, загроза переривання вагітності та передчасні пологи.. Найважливішим фактором розвитку
ГІЕ є термін гестації (до 32 тижнів вагітності), передлежання плаценти з кровотечею та передчасне
відшарування плаценти в дані терміни. Для попередження важких наслідків ГІЕ для дітей важливим є
профілактика та лікування ускладнень вагітності, попередження невиношувння вагітності, своєчасна
діагностика антенатального та інтранатального дистресу плода і раціональне розродження.
The article presents the results of an
assessment of risk factors for the development
of hypoxic-ischemic encephalopathy in premature
newborns. We examined 75 pregnant women
who gave 92 premature newborns, patients with
hypoxic-ischemic encephalopathy (main group).
The comparison group included 75 pregnant
women, who gave birth to 82 preterm infants, did
not have GIE symptoms. In pregnant women of the
main group who gave birth to children with GIE,
more accurate were such extragenital pathology
as hypertension (9.3%), chronic pyelonephritis
(18.6%), thyroid disease (12 0%), tuberculosis and
HIV infection, trichomoniasis, chlamydia. Among
the complications of pregnancy in both groups was
a high percentage of the threat of termination of
pregnancy in all trimesters. Placental dysfunction
and fetal growth retardation were in every fifth
pregnant woman in both groups. Complications
of labor, such as preterm premature rupture of
amniotic membranes (PPROM) was in 32% of
women, placenta previa with bleeding (8%) and
abruption of placenta (14 6%) were significantly
more frequent in the main group. The urgent
cesarean section was performed in 41.4% of cases
in the main group, 2.5 times greater than in the
comparison group. Pregnant of the main group
significantly more often gave birth to children
with extremely low body weight (up to 30 weeks
of pregnancy), 2 times more likely to give birth
to children at 32 weeks of gestation. Among the
92 children of the main group, the Apgar scores
of 3 points were -5-5.4%, 4-5 points - 18-19.5%,
6 points-28-30.4%, 7 and higher - 41-44, 5%.
One of four children had severe fetal distress at
birth. In the comparison group, the Apgar scores of
4-5 points were only 9.7%, 6 points - 14.6%, the
other 75.7% had a satisfactory condition at birth.
Artificial ventilation was performed in 58-63.1%
of the newborns in the main group and only 10%
in the comparison group
Thus, perinatal risk factors for hypoxicischemic encephalopathy in premature newborns
are the factories that lead to the development of
placental dysfunction, fetal growth retardation,
antenatal fetal distress and premature birth. The
most important factor in the development of GIE
is gestation (up to 32 weeks gestation), placenta
previa with bleeding and premature placental
abruption in the given time.
В статье представлены результаты оценки
факторов риска развития гипоксически-ишемической энцефалопатии у недоношенных новорожденных. Обследовано 75 беременных, родивших
92 недоношенных новорожденных, больных гипоксически-ишемической энцефалопатией (основная группа). В группу сравнения вошли 75
беременных, родивших 82 недоношенных ребенка, которые не имели симптомов ГИЕ. У беременных основной группы, родивших детей с ГИЕ,
достоверно чаще была такая экстрагенитальная
патология, как гипертоническая болезнь (9,3%),
обострение хронического пиелонефрита (18,6%),
заболевания щитовидной железы (12 0%), а
также туберкулез и ВИЧ-инфекция, трихомониаз, хламидиоз. Среди осложнений беременности в обеих группах был высокий процент угрозы прерывания беременности во всех триместрах.
Плацентарная дисфункция и задержка роста
плода была в каждой пятой беременной в обеих
группах. Осложнения родов, как преждевременный разрыв околоплодных оболочек (ПРПО) с
длительным безводным промежутком (32%),
предлежание плаценты с кровотечением (8%) и
преждевременная отслойка плаценты (14 6%) достоверно чаще были в основной группе. Ургентный кесарево сечение был проведен в 41,4% случаев в основной группе, в 2,5 раза больше, чем в
группе сравнения. Беременные основной группы
достоверно чаще родили детей с экстремально
низкой массой тела (до 30 недель беременности),
в 2 раза чаще родили детей в 32 недели беременности. Среди 92 детей основной группы, оценку
по Апгар 3 балла имели -5-5,4%, 4-5 баллов - 18-
19,5%, 6 баллов- 28-30,4%, 7 и выше - 41-44,5%.
Тяжелый дистрес плода при рождении имел
каждый четвертый ребенок. В группе сравнения
оценку по Апгар 4-5 баллов имели только 9,7%,
6 баллов - 14,6%, другие 75,7% имели удовлетворительное состояние при рождении. Искусственная вентиляция легких была проведена 58-63,1%
новорожденных основной группы и только 10%
из группы сравнения
Таким образом, перинатальными факторами риска гипоксически-ишемической энцефалопатии у недоношенных новорожденных являются развитие плацентарной дисфункции, задержка
роста плода, антенатальный дистрес плода, угроза прерывания беременности и преждевременные
роды. Важнейшим фактором развития ГИЕ является срок гестации (до 32 недель беременности), предлежание плаценты с кровотечением и
преждевременная отслойка плаценты в данные
сроки.
