Вагітність і пологи у жінок з міомою матки після реконструктивних операцій

Abstract

Мета дослідження: зниження частоти акушерської та перинатальної патології у жінок, які перенесли до вагітності консервативну міомектомію, на основі вивчення клініко-ехографічних, гемодинамічних, ендокринологічних, метаболічних та морфологічних особливостей стану фетоплацентарного комплексу, а також удосконалення методики хірургічного лікування міоми матки (ММ) та алгоритму діагностичних заходів. Матеріали та методи. Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 266 жінок з ММ (в анамнезі не було оперативного лікування), яких були розподілено на дві групи залежно від розмірів міоматозних вузлів. Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності і пологів у 126 жінок, що перенесли до вагітності консервативну міомектомію, яких було розподілено на дві групи залежно від методики проведеної операції і тактики ведення вагітності. Результати. Результати проведених досліджень свідчать про високий ризик розвитку перинатальної патології у жінок з міомою матки, які не були прооперовані до вагітності в обсязі консервативної міомектомії. Заключення. Використання удосконаленої нами методики консервативної міомектомії та алгоритму діагностичних заходів дозволяє покращити перинатальні наслідки розродження жінок групи високого ризику.

The objective: depression of frequency of obstetric and perinatal pathology at women who transferred before pregnancy a conservative myomectomy із on the basis of studying the clinical-ekhografical, hemodynamic, endocrinologic, metabolic and morphological features a condition of fetoplacental complex, and also improvement of algorithm of diagnostic and treatment-and-prophylactic actions. Patients and methods. Features of a clinical course of pregnancy and labors at 266 women with a hysteromyoma (in the anamnesis there was no expeditious treatment), which were divided into two groups depending on the sizes of myomatous knots are studied. Features of a clinical course of pregnancy and labors at 126 women who transferred a conservative myomectomy before pregnancy are studied. Pregnant women were divided into two groups from a technique of the performed operation and tactics of conducting pregnancy. Results. Results of the conducted researches testify to high risk of development of perinatal pathology at women with a hysteromyoma who were operated before pregnancy in volume of a conservative myomectomy. Conclusion. Use of the algorithm of diagnostic and treatment- and-prophylactic actions added with us allows to improve perinatal outcomes of a delivery of women of group of high risk.

Цель исследования: снижение частоты акушерской и перинатальной патологии у женщин, которые перенесли до беременности консервативную миомэктомию, на основе изучения клинико-эхо- графических, гемодинамических, эндокринологических, метаболических и морфологических особенностей состояния фетоплацентарного комплекса, а также усовершенствования алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий. Материалы и методы. Изучены особенности клинического течения беременности и родов у 266 женщин с миомой матки (в анамнезе не было оперативного лечения), которые были разделены на две группы в зависимости от размеров миоматозных узлов. Изучены особенности клинического течения беременности и родов у 126 женщин, которые перенесли до беременности консервативную миомэктомию. Беременные были разделены на две группы в зависимости от методики проведенной операции и тактики ведения беременности. Результаты. Результаты проведенных исследований свидетельствуют о высоком риске развития перинатальной патологии у женщин с миомой матки, которые не были прооперированы до беременности в объеме консервативной миомэктомии. Заключение. Использование усовершенствованной нами методики хирургического лечения миомы матки и алгоритма диагностических мероприятий позволяет улучшить перинатальные исходы родоразрешения женщин группы высокого риска.