Мета дослідження – прослідкувати динаміку внутрішньоутробного тенатогенезу плодів із вродженими вадами розвитку. Динаміку
внутрішньоутробного тенатогенезу було прослідковано у 24-х внутрішньоутробних плодів, які мали вроджені вади розвитку.
Матеріали та методи. Цим пацієнткам щоденно здійснювали доплерометрію кровоплину в маткових артеріях, пупковій
артерії і середньомозковій артерії та низькочастотну п’єзоелектричну тромбоеластографію із моменту реєстрації загрозливої
ознаки та до моменту констатації внутрішньоутробної загибелі плода. Визначали коефіцієнти кореляції за методом Спірмена
між кількісними показниками та вірогідністю антенатальної загибелі плода.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що при порушеннях кровоплину виключно
у матковій артерії ризик антенатальної загибелі плода відсутній. При порушеннях кровоплину у пупковій артерії та
поєднанні цих порушень із гіперкоагуляцією висока вірогідність настання антенатальної загибелі плода впродовж від 2–3-х
до 7–14-ти діб. Найвищий ризик антенатальної загибелі плода впродовж 2–4-х год обумовлений порушенням кровоплину
у середньомозковій артерії на тлі гіперкоагуляції та пригнічення фібринолізу.
На основі оцінки показників кровоплину в судинах фетоплацентарного комплексу та гемостазу методом низькочастотної
п’єзоелектричної тромбоеластографії у вагітних із вродженими вадами розвитку плода, поєднаних із плацентарною
дисфункцією, було розроблено метод прогнозування ризику антенатальної загибелі плода, який полягає в оцінці стану
гемодинаміки внутрішньоутробного плода (доплерометрія) із одночасним дослідженням за допомогою низькочастотної
п’єзоелектричної тромбоеластографії. При констатації порушень кровоплину в артеріях пуповини чи (та) середньомозковій
артерії, поєднаних із гіперкоагуляцією та пригніченням фібринолізу, рекомендовано термінове розродження впродовж доби.
Висновок. Запропонований алгоритм ведення вагітності, обстеження та розродження приводить до відсутності
антенатальної загибелі плода, зниження показника перинатальної смертності, перинатальної захворюваності.
The aim of the study – to monitor the dynamic tenatogenesis of intrauterine fetuses with birth defects. The dynamics of fetal
tenatogenesis was observed in 24 fetus that had congenital defects.
Materials and Methods. These patients undergo daily Doppler velocimetry in the uterine arteries, umbilical artery and mesencephalic
arteries and low-frequency piezoelectric thromboelastography from the date of registration and threatening signs until the
statement of intrauterine fetal death. We determined the correlation coefficients between the method of Spearman and quantitative
indicators likely antenatal fetal death.
Results and Discussion. Analysis of the data showed that only flow disturbances in uterine the artery risk of antenatal fetal
death is absent. In violation of blood flow in the umbilical artery and the combination of these disorders of hypercoagulation high probability of antenatal fetal death over from 2–3 to 7–14 days. The highest risk antenatal of fetal death within 2-4 hours due to
violation of blood flow in the medium cerebral artery against the background of a hypercoagulable state and inhibition of fibrinolysis.
Based on the performance evaluation of blood flow in vessels feto-placental complex and hemostasis by low-frequency
piezoelectric thromboelastography in pregnant women with congenital malformations of the fetus, combined with placental
dysfunction, we developed a method of forecasting risk antenatal fetal death, which is the assessment of hemodynamics fetus
(Doppler) with simultaneous study of low frequency piezoelectric thromboelastography. In finding violations of blood flow in the
umbilical artery, or (and) medium cerebral artery combined with hypercoagulation and inhibition of fibrinolysis, recommended
urgent accouchement throughout the day.
Conclusions. The proposed algorithm of pregnancy, delivery and examination leads to a lack of antenatal fetal death, perinatal
decrease of mortality, perinatal morbidity.
