Світові дані щодо стабільно високих перинатальних втрат
у разі тазового передлежання плода (ТПП) та суттєвого
збільшення кількості випадків кесарева розтину (70–100%)
стали підґрунтям до пошуку принципово нових підходів у
розродженні пацієнток із ТПП.
Мета дослідження: оцінювання ефективності та обґрунтування
індивідуального планування пологів у разі ТПП.
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз
завчасного планування способу розродження 69 вагітних із
ТПП, які були розподілені на дві групи. І – основна група
(ОГ; n=36), жінки з запланованими консервативними пологами
при ТПП; ІІ – контрольна группа (КГ; n=33), жінки з
запланованим кесаревим розтином при ТПП.
Результати. Завершення вагітності більшості пацієнток в
обох групах відбулося запланованим способом розродження:
ОГ – 27 (75%); КГ – 29 (87,8%). Пацієнтки ОГ народжували
у колінно-ліктьовій позиції – 11 (40,7%) випадків та
за допомогою методу Цов’янова – 16 (59,3%) випадків. А
випадки розродження шляхом кесарева розтину (9 – 25%)
в ОГ були здебільшого І категорії ургентності – 5 (55,5%).
Потреба в ургентному кесаревому розтині у КГ виникала
майже у два рази менше – 4 (12,2%), і більшість випадків
– 3 (75%) були ІІІ категорії ургентності. Серед малюків
ОГ, яким надавали ручну допомогу під час народження,
перинатальні ускладнення спостерігалися найчастіше: пологова
травма – 8 (22,2%), асфіксія – 3 (8,3%), аспірація –
2 (5,55%), гіпоксично-ішемічне ураження головного мозку
– 3 (8,3%).
Заключення. Наведені дані свідчать про відсутність високопрофесійних
навичок, які потребують ретельного відпрацювання
та вдосконалення родопомічних маніпуляцій
акушерами-гінекологами.
The world data on stable perinatal losses in breech presentation and a
significant increase in the number of cesarean deliveries (70–80%) have
led to a search for fundamentally new approaches to breech deliveries.
The objective: the aim of the research is to evaluate the effectiveness and
the validity of individual delivery planning for breech presentations.
Materials and methods. Pregnant patients were divided into two
groups: 1) the main group (MG) (n=36) which included women with
planned conservative deliveries for breech presentations; 2) the control
group (CG) (n=33) which included women with planned cesarean
deliveries for breech presentations.
Results. Pregnancy completion in the majority of patients from both
groups occurred in the planned way: MG – 27 (75%), CG – 29 (87,8%).
The MG patients gave birth in the all-fours position – 11 (40,7%)
and with the help of the Tsoyanov method – 16 (53,9%). There were
9 (25%) cases of cesarean deliveries in the CG which were mainly
classified as the 1st urgency category – 5 (55,5%). The need for urgent
cesarean section in the CG occurred in half as many cases – 4 (12,2%)
and most cases – 3 (75%) – had the 3rd urgency category. Perinatal
complications were more common among the children from the CG
who had received manual help at birth: birth trauma – 8 (22,2%),
asphyxia – 3 (8,3%), aspiration – 2 (5,55%), hypoxic-ischemic brain
damage – 3 (8,3%).
Conclusion. The presented data indicate the lack of highly professional
skills which require thorough execution and improvement of obstetrical
manipulations by obstetricians and gynecologists.
