Роль протеомічних та генетичних предикторів виживаності хворих на рак яєчника

Abstract

У статті проведено порівняльний аналіз протеомічних та генетичних маркерів прогнозу виживаності хворих на рак яєчника. Автори пропонують додатково до загальновідомих критеріїв прогнозу платинорезистентності такі параметри, як генетична обтяженість (наявність мутантних алелів поліморфізмів BRCA1 5832insC та BRCA2 6174delAG у гетеро- та гомозиготному варіанті, мікросателітної нестабільності), висока активність циклінів D та E, підвищення рівнів катехоламінів, високий ступінь експресії NO-синтетази, ступінь гіперурикемії, активність експресії рецепторів до епідермального фактора росту та активність CAS 20q13.

There was a comparative analysis of genomic and proteomic markers of prognosis of survival in patients with the ovarian cancer in the article. The authors propose in addition to well-known criteria of resistance to platinum prognosis to include such parameters as genetic history (the presence of mutant alleles of SNPs BRCA1 and BRCA2 6174delAG 5832insC in hetero- and homozygous variant, microsatellite instability), high activity of cyclins D and E, increased levels of catecholamines, high degree of expression of NO synthase, degree of hyperuricemia, active expression of receptors for epidermal growth factor and activity of CAS 20q13.

В статье проведен сравнительный анализ протеомических и генетических маркеров прогноза выживаемости больных раком яичника. Авторы предлагают дополнительно к общеизвестным критериям прогноза платинорезистентности такие параметры, как генетическая отягощенность (наличие мутантных аллелей полиморфизмов BRCA1 5832insC и BRCA2 6174delAG в гетеро- и гомозиготном варианте, микросателлитной нестабильности), высокая активность циклинов D и E, повышение уровня катехоламинов, высокая степень экспрессии NO-синтетазы, степень гиперурикемии, активность экспрессии рецепторов к эпидермальному фактору роста и активности CAS 20q13.