Прогнозування платинорезистентності: від теоретичних моделей до клінічного алгоритму

Abstract

Метою дослідження була розробка алгоритму прогнозування платинорезистентності у пацієнток з раком яєчника. Показано, що як маркери прогнозу платинорезистентності використані такі параметри, як генетична обтяженість (наявність мутантних алелів поліморфізмів BRCA1 5832insC і BRCA2 6174delAG в гетеро- і гомозиготному варіанті, мікросателітної нестабільності), висока активність циклінів D і Е, підвищення рівня катехоламінів, висока експресія NO у тканині пухлини, ступінь гіперурикемії, активність експресії рецепторів до епідермального фактора росту і активність CAS 20q13. Розроблено алгоритм розрахунку ймовірності платинорезистентності, обґрунтовано доцільність застосування медикаментозної корекції наявних дизрегуляційних порушень.

The study was aimed to develop the algorithm for predicting platinum resistance in patients with ovarian cancer. It has been shown that as parameters for the prediction of platinum resistance could be used the genetic burden (the presence of the mutant alleles of the BRCA1 5832insC and BRCA2 6174delAG polymorphisms in the hetero- and homozygous variants, microsatellite instability), the high activity of cyclins D and E, the increase in the level of catecholamines, the high level of NO expression, the level of hyperuricemia, the activity of expression of receptors for epidermal growth factor, and the activity of CAS 20q13. The developed algorithm for calculating the probability of platinum resistance, substantiates the expediency of using a medicamentous correction of existing disregulation disorders.

Целью исследования была разработка алгоритма прогнозирования платинорезистентности у пациенток с раком яичника. Показано, что в качестве маркеров прогноза платинорезистентности использованы такие параметры, как генетическая отягощенность (наличие мутантных аллелей полиморфизмов BRCA1 5832insC и BRCA2 6174delAG в гетеро- и гомозиготном варианте, микросателлитной нестабильности), высокая активность циклинов D и E, повышение уровня катехоламинов, высокая степень экспрессии NO в ткани опухоли, степень гиперурикемии, активность экспрессии рецепторов к эпидермальному фактору роста и активность CAS 20q13. Разработан алгоритм расчета вероятности платинорезистентности, обоснована целесообразность применения медикаментозной коррекции имеющихся дизрегуляционных нарушений.