Вступ. Робота присвячена оптимізації профілактики ранніх медикаментозних
уражень гепатобіліарної системи у пацієнтів, які страждають на ревматоїдний
артрит (РА) і вимушеним тривалий час брати медикаментозну терапію.
Мета. Підвищення якості діагностики ранніх токсичних уражень гепатобіліарної
системи при РА, що викликаються тривалої лікарської терапією.
Об'єкт спостереження.103 пацієнта (24 чоловіки та 79 жінок), які проходили
лікування в Одеському міському ревматологічному Центрі з приводу серопозитивного
РА з різним ступенем активності. Клінічні та лабораторні дані оброблялися методами
біостатистики за допомогою матричного визначення чутливості і специфічності
досліджуваних тестів (ALT, AST, тимолова проба).
Результати. Аналіз отриманих даних дозволяє зробити висновок про недостатню
(не більше 0,428) чутливості загальноприйнятих «печінкових проб» для раннього
виявлення токсичних медикаментозних уражень гепатобіліарної системи у
пацієнтів з РА. У перспективі, продовження аналізу інформативності рутинних
пара клінічних методів обстеження хворих з РА дозволить відібрати найбільш
інформативні методи діагностики і рекомендувати їх використання сімейним
лікарям, які здійснюють безпосередній тривалий моніторинг здоров'я своїх
пацієнтів з РА.
Introduction. The work is devoted to optimizing the prevention of early medication
lesions of hepatobiliary system in patients suffering from rheumatoid arthritis (RA) and
having long-term medicationtherapy.
Aim. To improve the quality of early diagnosis of toxic lesions of hepatobiliary system
in RA caused by long-term drug therapy.
Materials and methods.103 patients (24 men and 79 women) with seropositive RA of
different degrees of activity were treated in Odessa Rheumatology Centers. Clinical
and laboratory data were processed using the methods of biostatistics by matrix
determining the sensitivity and specificity of the studied tests (ALT, AST, thymol test).
Results. The analysis of the obtained data suggests inadequate (less than 0.428)
sensitivity of conventional "liver function tests" for early detection of toxic medication
lesions of the hepatobiliary system in patients with RA.
Conclusion. In the future, continuing analysis of informativeness of routine paraclinical
methods of the examination of patients with RA will allow to select the most informative diagnostic methods, and recommend their use to family doctors, who carry out
continuous monitoring of the health of their patients with RA.
Работа посвящена оптимизации профилактики ранних медикаментозных
поражений гепатобиллиарной системы у пациентов, страдающих
ревматоидным артритом (РА) и вынужденных длительное время принимать
медикаментозную терапию.
Цель. Повышение качества диагностики ранних токсических поражений гепатобиллиарной
системы при РА, вызываемых длительной лекарственной терапией.
Объекты наблюдения. 103 пациента (24 мужчины и 79 женщин), проходивших
лечение в Одесском городском ревматологическом Центре по поводу серопозитивного
РА с различной степенью активности. Клинические и лабораторные
данные обрабатывались методами биостатистики с помощью матричного
определения чувствительности и специфичности изучаемых тестов (ALT, AST,
тимоловая проба).
Результаты. Анализ полученных данных позволяет сделать вывод о недостаточной
(не более 0,428) чувствительности общепринятых «печеночных проб» для раннего
выявления токсических медикаментозных поражений гепатобиллиарной системы
у пациентов с РА. В перспективе, продолжение анализа информативности
рутинных параклинических методов обследования больных с РА позволит отобрать
наиболее информативные методы диагностики и рекомендовать их использование
семейным врачам, осуществляющим непосредственный длительный мониторинг
здоровья своих пациентов с РА.
