Особливості деяких маркерів дисфункції ендотелію у хворих на подагричний артрит

Abstract

Мета роботи — вивчити особливості біохімічних та інструментальних маркерів дисфункції ендотелію (ДЕ) у хворих на подагричний артрит (ПА). Матеріали та методи. У дослідження були залучені 26 хворих на ПА, групу контролю склали 10 здорових осіб. Середній вік пацієнтів склав (60,8 ± 12,2) року, тривалість подагри — 7,0 [3,0—10,0] року. У всіх хворих визначалися наступні маркери ДЕ: фактор Віллєбранда (ФВ), інтерлейкін-1β (ІЛ-1), ендотелін-1 (ЕТ-1), рівень нітритів і нітратів плазми крові, сумарна активність NO-синтетази, ендотелійзалежна вазодилатація (ЕЗВД) і ендотелійнезалежна вазодилатація (ЕНВД). Результати та обговорення. Концентрація ФВ у групі хворих на ПА була достовірно вище показників контрольної групи (75,7 [61,4—90,5] % проти 49,2 [30,4—62,2] %; p = 0,007), також у цих хворих відзначалося підвищення рівня ІЛ-1 (1,58 [0,82—2,55] пг/мл; р = 0,02), збільшення концентрації ЕТ-1 (1,58 фмоль/мл при 0,339 фмоль/мл у контролі; p < 0001), активність NO-синтетази підвищилася до 6,0 нмоль/хв ⋅ мг (проти 1,4 нмоль/хв ⋅ мг у групі контролю; р < 0,0001), при цьому концентрація NO2 збільшилася до 10,9 ммоль/л (референтні значення — 4,15 ммоль/л; р < 0,0001), а NO3 — до 17,5 ммоль/л (референтні значення — 6,93 ммоль/л; р < 0,0001). ЕЗВД і ЕНВД у хворих на ПА від групи контролю достовірно не відрізнялися, показавши лише тенденцію до зниження. Висновки. Дисфункція ендотелію у хворих на ПА проявляється переважно достовірним підвищенням синтезу проінфламаторних ІЛ-1, маркерів ушкодження ФВ і ЕТ-1 та компенсаторним посиленням синтезу NO на тлі незначного зниження показників реактивності плечової артерії.

Objective — to study the peculiarities of endothelial dysfunction biochemical and instrumental markers in patients with gouty arthritis (GA). Materials and methods. The study included 26 patients with GA, the control group consisted of 10 healthy individuals. The mean age of the patients was (60.8 ± 12.2) years, the duration of gout 7.0 [3.0—10.0] years. In all patients, the following markers were determined: von Willebrand Factor (vWF), Interleukin-1β (IL-1), endothelin-1 (ET-1), the level of nitrite and nitrate in blood plasma, the total activity of NO-synthase, FMD, NMD. Results and discussion. The concentration of vWF in GA patients was significantly higher than the control group (75.7 [61.4—90.5] vs. 49.2 [30.4—62.2] %, p = 0.007) and in these patients was an increase in the level of IL-1 (1.58 [0.82—2.55] pg/ml, p = 0.02). The increase of ET-1 levels (1.58 mmol/ml vs. 0.339 mmol/ml in the control, p < 0.0001). NO-synthase activity increased to 6.0 nmol/min ⋅ mg (versus 1.4 nmol/min ⋅ mg in the control group, p < 0.0001), and the NO2 concentration was increased to 10.9 mmol/l (reference value — 4.15 mmol/l. p < 0.0001), and of NO3 — to 17.5 mmol/l (reference value — 6.93 mmol/l, p < 0.0001). FMD and NMD in patients with GA did not differ significantly from the control group, showing a tendency to decrease. Conclusions. Endothelial dysfunction in patients with GA is expressed predominantly in the significant increase in the synthesis of pro-inflammatory IL-1, markers of endothelial damage vWF and ET-1 and the compensatory increase in NO-synthesis in the background of a slight decrease in reactivity of the brachial artery.

Цель работы — изучить особенности биохимических и инструментальных маркеров дисфункции эндотелия (ДЭ) у больных подагрическим артритом (ПА). Материалы и методы. В исследовании участвовали 26 больных ПА, группу контроля составили 10 здоровых лиц. Средний возраст пациентов составил (60,8 ± 12,2) года, длительность течения подагры — 7,0 [3,0—10,0] года. У всех больных определялись следующие маркеры ДЭ: фактор Виллебранда (ФВ), интерлейкин-1β (ИЛ-1), эндотелин-1 (ЭТ-1), уровень нитритов и нитратов плазмы крови, суммарная активность NO-синтетазы, эндотелийзависимая вазодилатация (ЭЗВД) и эндотелийнезависимая вазодилатация (ЭНВД). Результаты и обсуждение. Концентрация ФВ в группе больных ПА была достоверно выше показателей контрольной группы (75,7 [61,4—90,5] % против 49,2 [30,4—62,2] %; p = 0,007), также у этих больных отмечалось повышение уровня ИЛ-1 (1,58 [0,82—2,55] пг/мл; р = 0,02), увеличение концент рации ЭТ-1 (1,58 фмоль/мл при 0,339 фмоль/мл в контроле; p < 0,0001), активность NO-синтетазы повысилась до 6,0 нмоль/мин ⋅ мг (против 1,4 нмоль/мин ⋅ мг в группе контроля; р < 0,0001), при этом концентрация NO2 увеличилась до 10,9 ммоль/л (референтное значение — 4,15 ммоль/л; р < 0,0001), а NO3 — до 17,5 ммоль/л (референтное значение — 6,93 ммоль/л; р < 0,0001). ЭЗВД и ЭНВД у больных ПА от группы контроля достоверно не отличались, показывая лишь тенденцию к снижению. Выводы. Дисфункция эндотелия у больных ПА проявляется преимущественно в достоверных повышениях синтеза проинфламаторного ИЛ-1, маркеров повреждения ФВ и ЭТ-1 и компенсаторном усилении синтеза NO на фоне незначительного снижения показателей реактивности плечевой артерии.