Проведено визначення популяційних та індивідуальних предикторів розвитку герпесасоційованої багато формної ексудативної еритеми (ГА БЕЕ) та ситуаційний аналіз їх впливу щодо виникнення та розвитку даного захворювання. Загальний об’єм дослідження склав 450 хворих з проявами герпетичних уражень слизової оболонки порожнини рота, навколоротової ділянки, слизових та шкіри інших зон. Контрольною групою були особи без ознак даної патології як на час обстеження, так і в анамнезі. Дана група сформована за принципом копі-пара, що дозволило сформувати співставимі (p>0,05) за чисельністю (450 осіб) та статево-віковими характеристиками групи. Встановлено, що найбільш значимим чинником, наявність якого підвищує ймовірність ГА БЕЕ, є хронічні захворювання органів шлунково-кишкового тракту – відношення шансів OR = 6,1; р = 0,0001, дещо меншу прогностичну значимість виявляє патологія щитоподібної залози – OR = 3,7 (2,8–4,9) та часті простудні захворювання та хвороби органів дихальнолегеневої системи (бронхіти, ларинготрахеїти) – OR = 2,6 (2,0–4,3). Захворювання ЛОР органів також виявляють значимий прогностичний потенціюючий ефект – OR = 1,8 (1,3–2,3); р = 0,0002. Визначені критерії для формування груп високого ризику для розвитку ГА БЕЕ.
The article deals with definition of population and individual predictors of herpes-associated multiform erythema. It also represents the situational analysis of their impact on the emergence and development of the disease. The total volume of the study was 450 patients with symptoms of herpetic lesions of
the oral mucosa, perioral area of the skin and mucous other areas. The control group was compiled with people who had no signs of this disease both in the survey and in history. This group was formed on the basis of copysteam principle. This approach allowed to comparably form (p> 0,05) in size (450 people) and gender and agegroup characteristics.
Проведено определение популяционных и индивидуальных предикторов развития герпесассоциированной много формной экссудативной эритемы (ГА БЕЕ) и ситуационный анализ их влияния относительно возникновения и развития данного заболевания. Общий объем исследования составил 450 больных с проявлениями герпетических поражений слизистой оболочки полости рта, периоральный участка, слизистых и кожи других зон. Контрольной группой были лица без признаков данной патологии как на обследовании, так и в анамнезе. Данная группа сформирована по принципу копи-пара, что позволило сформировать сопоставимые (p <0,05) по численности (450 человек) и половозрастным характеристикам группы. Установлено, что наиболее значимым фактором, наличие которого повышает вероятность ГА БЕЕ, есть хронические заболевания органов желудочно-кишечного тракта – отношение шансов OR = 6,1; р = ,0001, несколько меньшую прогностическую значимость обнаруживает патология щитовидной железы – OR = 3,7 (2,8–4,9) и частые простудные заболевания и болезни органов дыхательнойлегочной системы (бронхиты, ларинготрахеиты) – OR = 2,6 (2,0–4,3). Заболевания ЛОР органов также
проявляют значительный прогностический потенцируя эффект – OR = 1,8 (1,3–2,3) р = 0,0002. Определены критерии для формирования групп высокого риска для развития ГА БЕЕ.
