Особливості судово-медичного дослідження геномної ДНК, виділеної з біологічних тканин, фіксованих формаліном

Abstract

Використання молекулярно-генетичних методів при проведенні судово-медичної експертизи біологічного матеріалу у вигляді «вологого» гістологічного архіву потребує врахування певних вимог: підготовка об’єктів до ДНК-аналізу, виділення ДНК, її ампліфікація, розділення та аналіз продуктів ПЛР. В роботі визначали вплив терміну та температури формалінової фіксації на біологічну тканину печінки, для встановлення ступеню деградації ДНК, виділеної з цієї тканини, та можливого її використання для одержання ДНК-профілю. Показано, що оптимальний термін фіксації біологічної тканини в умовах кімнатної температури (22 °С) за допомогою 10 % розчину формаліну склав 6 годин. Фіксація біологічного матеріалу в умовах побутового холодильника при температурі 4 °С протягом 12 годин є оптимальною для отримання повного ДНК-профілю.

The use of molecular-genetic methods during conducting of forensic medicine examination of biological material in the form of a “wet” histological archive requires consideration of certain requirements such as: preparation of objects for DNA analysis, isolation of DNA, amplifcation, separation and analysis of PCR products. In this paper we determined the influence of the time and temperature of formalin fxation on the biological tissue of the liver to establish the degree of degradation of the DNA isolated from this tissue and its possible use for getting of the DNA profle. It was shown that the optimal term for fxation of biological tissue at room temperature (22° C) with a 10 % solution of formalin was 6 hours. The fxation of the biological material in a household refrigerator at a temperature of 4° C. for 12 hours is optimal for obtaining a complete DNA profle.

Использование молекулярно-генетических методов при проведении судебно-медицинской экспертизы биологического материала в виде «влажного» гистологического архива требует учета определенных требований: подготовка объектов к ДНК-анализу, выделение ДНК, ее амплификация, разделение и анализ продуктов ПЦР. В работе определяли влияние срока и температуры формалиновой фиксации на биологическую ткань печени, для установления степени деградации ДНК, выделенной из этой ткани, и возможного ее использования для получения ДНК-профиля. Показано, что оптимальный срок фиксации биологической ткани в условиях комнатной температуры (22° С) при помощи 10 % раствора формалина составил 6 часов. Фиксация биологического материала в условиях бытового холодильника при температуре 4° С в течение 12 часов является оптимальной для получения полного ДНК-профиля.