Аналіз ефективності ендоваскулярних втручань у лікуванні хірургічних ускладнень цирозу печінки

Abstract

З 2003 до 2008 року на базі Одеської обласної клінічної лікарні в лікуванні 117 пацієнтів із цирозом печінки і портальною гіпертензією нами була використана операція емболізації селезінкової артерії в різних варіантах редукції кровотоку. Вік досліджуваних коливався від 28 до 78 років. За ступенем компенсації цирозу пацієнти поділялися таким чином: стадія А за Чайльд-П’ю була діагностована у 23 пацієнтів, стадії В і С – у 66 і 28 хворих відповідно. Зі 117 пацієнтів емболізація методом “гострої” оклюзії була виконана у 5 пацієнтів, з них у 3 стадію цирозу розцінено як В, а у двох – як С. Решті досліджуваних емболізація виконувалася за методом “хронічної” емболізації з посиленням емболізуючого ефекту за розробленою нами технологією. Втручання виконували у відділенні інтервенційної радіології Одеської обласної клінічної лікарні, з використанням ангіографа “Simens Powermobil” 2002 року випуску. Всі пацієнти у післяопераційному періоді одержували антибіотики широкого спектра дії – фторхінолони як найменш токсичні – ципролет (Dr. Reddy’s, Індія) 400 мг/добу перші дві доби та інтраопераційно інфузійно, потім по 250 мг 2 рази на день таблетовано з профілактичною метою не менше 7 діб. Рецидив гіперспленізму в період від 3 до 5 років ми спостерігали у 4 хворих. При виконанні целіакографії було виявлено, що рецидив настав за рахунок збільшення кровотоку в дрібних гілках початкового відділу селезінкової артерії і черевного стовбура (тобто основною причиною виникнення є наявність опору кровотоку печінкової артеріальної системи). Випадків реканалізації власне селезінкової артерії не було. В одному випадку, коли живлення селезінки здійснювалося за рахунок однієї розвиненої колатералі, вдалося виконати повторну емболізацію. Трьом хворим, у яких живлення селезінки здійснювалося безліччю розвинених колатералей, була виконана лапароскопічна спленектомія з використанням біполярної електрокоагуляції.

From 2003 to 2008 on the basis of Odessa Regional Clinical Hospital in the treatment of 117 patients with liver cirrhosis and portal hypertension was used embolization operation of spleen artery in various variants of blood flow reduction. The patients’ age ranged from 28 to 78. According to the stage of cirrhosis compensation the patients were divided in the next way: stage A by Child-Pju was diagnosed in 23 patients, stages B and C – in 66 and 28 patients accordingly. Among 117 patients embolization by the method of “acute” occlusion was performed in 5 patients. In 3 of them a cirrhosis stage was evaluated as B and in 2 patients as C. The other observed patients were undergone embolization by the method of “chronic” embolization with strengtherning embolizing effect according to elaborated by us technology. Interventions were performed in the department of interventional radiology of Odessa Regional Clinical Hospital using the angiograph “Simens Powermobil” (produced in 2002). All the patients got in post-operative period antibiotics of wide spectrum of action – fluorine quinolones, as the least toxic – cyprolet (Dr. Reddy’s, India) 400 mg/day the first two days and intraoperatived infusions, then 250 mg twice a day tablets with a prophylactic purpose not less than 7 days. Relapse of hypersplenism within the period from 3 to 5 years was observed in 4 patients. During the performance of celiacography was revealed that relapse appeared due to increase of blood flow in small branches of primary part of spleen artery and peritoneal stem (so, the main cause of occurrence is the availability of resistance of blood flow of hepatic arterial system). The cases of recanalization of spleen artery weren’t revealed. In one case, when the nourishment of spleen took place in the account of one developed collateral, it was possible to perform the repeated embolization. Three patients, in which the nourishment of spleen took place due to a great number of developed collaterals, were undergone to laparoscopic splenectomy using bipolar electrocoagulation.