Хірургічне лікування гострого інфікованого некротичного панкреатиту

Abstract

Опрацьовано результати лікування 143 хворих на гострий інфікований некротичний панкреатит. Інфікування зон некрозу відбувалось на 13–15 день захворювання. Показанням до оперативного лікування були не ефективність консервативної терапії, ознаки перитониту, поліорганна не достатність, гнійні запливи у параколярній, парапанкреатичній, заочеревеній клітковині. У 33 (23,1 %) хворих діагностовано правобічний параколіт, у 86 (60,1 %) – лівобічний параколіт, у 7 (4,9 %) – парапанкреатична флегмона, у 8 (5,6 %) – ознаки розлитого перетониту, у 9 (6,3 %) – скупчення гною у просвіті малого чепця. Пунційні втручання під контролем УЗД з дренуванням виконані у 95 (66,4 %) хворих. Лапароскопічне дренування осередкових гнійно-некротичних скупчень виконане у 12 (8,4 %) хворих. Лапаротомні операції проведені у 127 (88,8 %) випадках. Післяопераційна летальність спостерігалась в 48 (37,8 %) випадках.

The results of treatment 143 patients with the acute infected necrotizing pancreatitis are analysed. Infecting of areas of necrosis took a place on 13–15 day of disease. A testimony to operative treatment were uneffectiveness of conservative therapy, signs of peritonitis, polyorgans insufficiency, festerings затеки in paracolic, parapancreatic, extraperitoneal cellulose. It are diagnosed right-side paracolitis at 33 (23,1 %) patients, left-side paracolitis – at 86 (60,1 %), parapancreatic phlegmon – at 7 (4,9 %), signs of poured out peritonitis – at 8 (5,6 %), accumulation of pus in the cavity of omentulum – at 9 (6,3 %). Punctional of interference under control ultrasonographic with draining was executed at 95 (66,4 %) patients. The laparoscopic draining of focus festering–necrotizing accumulations is executed at 12 (8,4 %) patients. Laparotomic operations are conducted at 127 (88,8 %) cases. Postoperation mortality was 48 (37,8 %).

Проанализированы результаты лечения 143 больных острым инфицированным некротическим панкреатитом. Инфицирование зон некроза происходило на 13–15 день заболевания. Показанием к оперативному лечению были неэффективность консервативной терапии, признаки перитонита, полиорганная недостаточность, гнойные затеки в параколярной, парапанкреатической, забрюшинной клетчатке. У 33 (23,1 %) больных диагностирован правосторонний параколит, у 86 (60,1 %) – левосторонний параколит, у 7 (4,9 %) – парапанкреатическая флегмона, у 8 (5,6 %) – признаки разлитого перетонита, у 9 (6,3 %) – скопление гноя в полости малого сальника. Пунционные вмешательства под контролем ультрасонографии с дренированием выполненны у 95 (66,4 %) больных. Лапароскопическое дренирование очаговых гнойно-некротических скоплений выполнено у 12 (8,4 %) больных. Лапаротомные операции проведены у 127 (88,8 %) случаях. Послеоперационная летальность составила 48 (37,8 %).