Корекція дисплазії сполучної тканини при лікуванні післяопераційних гриж черевної стінки

Abstract

Проаналізовані результати лікування 112 хворих з приводу післяопераційної грижі черевної стінки (ПОГЧС), у яких виконана алопластика передньої черевної стінки, після операції проводили патогенетично обґрунтовану комплексну терапію, беручи до уваги наявність синдрому дисплазії сполучної тканини, та профілактику ранніх і віддалених післяопераційних ускладнень. Вивчені особливості перебігу післяопераційного періоду та віддалені результати. Фенотипні ознаки синдрому дисплазії сполучної тканини виявлені у 53 (47, 3 %) хворих, імунногістохімічні ознаки дисплазії сполучної тканини (порушення співвідношення колагену I та III типу з збільшенням кількості волокон колагену III типу в 3 рази і більше) виявлене у 78 (69, 6%) хворих, яким стимулювали процеси синтезу колагену та його надмолекулярних утворень шляхом призначення магнію оротату (Магнерот) по 1 г двічі на добу протягом 4–6 тиж. Застосування композитних сіток з великими порами в комплексі з патогенетично обґрунтованою терапією після операції справляло позитивний вплив на перебіг захворювання та віддаленні результати лікування.

There were analyzed the results of treatment of 112 patients, suffering postoperative abdominal hernia, in whom the anterior abdominal wall alloplasty was performed as well as postoperative pathogenetically substantiated complex therapy, taking into account the presence of a connective tissue dysplasia syndrome (CTDS) and the early and late postoperative complications prophylaxis. The peculiarities of postoperative period course and late follow—up results were studied up. Phenotypic features of CTDS were revealed in 53 (47.3%) patients, immunohistochemical features of a connective tissue dysplasia (a failed collagen type I and III ratio, manifested by increase of a collagen type III fibers quantity in 3 or more times) were revealed in 78 (69.6%) patients, in whom the processes of a collagen and its supermolecular formations synthesis were stimulated, using a magnesium orotate (Ìàgnerot), which was prescribed in 1 g dose twice a day during 4 — 6 weeks. Application of composite nets, owing big pores, in a complex with a postoperative pathogenetically substantiated therapy conduction have positively influenced the disease course and the late follow—up results achieved.