Частота і ступінь порушень дихальної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією залежно від стажу куріння

Abstract

Тривале куріння тютюну дуже часто призводить до розвитку хронічного обструктивного захворювання легень і захворювань серцево-судинної системи. Мета - визначення частоти і ступеня порушень дихальної функції в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від стажу тютюнопаління. Матеріали та методи. Під наглядом перебували 80 пацієнтів із встановленим діагнозом «артеріальна гіпертензія I-III ступеня без обструктивного захворювання легень в анамнезі». Контрольну групу становили пацієнти з АГ, які ніколи не курили (n = 52), основна група представлена ​​хворими, які курили в минулому або палять на сьогодні (n = 28). Висновки. Для своєчасного виявлення супутньої патології та призначення адекватної терапії на етапі первинної медичної допомоги можна пропонувати проводити вимірювання показників функції дихання у всіх пацієнтів-курців з артеріальною гіпертензією і стажем куріння в анамнезі більше 10 пачко / років.

Prolonged tobacco smoking often leads to the development of chronic obstructive pulmonary disease and cardiovascular diseases. The purpose of this work was to determine the incidence and degree of respiratory disorders in patients with arterial hypertension depending on the duration of smoking. Materials and methods. The study included 80 patients with established diagnosis of degree I–III arterial hypertension without a history of obstructive pulmonary disease. The control group consisted of patients with hypertension who never smoked (n = 52), the main group was represented by patients who smoked in the past or are currently smoking (n = 28). Collection of anamnestic data and complaints, anthropometric data analysis, smoking index, office and home monitoring data, lung ventilation results was performed in all patients. Results. According to the obtained results, the patients with arterial hypertension and smoking history ≥ 10 pack-years were significantly more likely to have breathing dysfunction (11.3 %; p < 0.05) than patients who do not smoke (only 3.8 %). The analysis of correlation revealed statistically significant inverse relationship between smoking history ≥ 10 pack-years and increased ratio of forced expiratory volume in one second to forced vital capacity: in men — r = 0.8052 (p < 0.01), in females — r = — 0.69154 (p < 0.01). Conclusions. Thus, for the timely detection of concomitant pathology and the prescription of adequate therapies, at the stage of primary care it can be proposed to perform measurements of respiratory function in all smoker patients with arterial hypertension and history of smoking of more than 10 pack-years.

Длительное курение табака очень часто приводит к развитию хронической обструктивной болезни легких и заболеваний сердечно-сосудистой системы. Цель — определение частоты и степени нарушений дыхательной функции у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) в зависимости от стажа курения. Материалы и методы. Под наблюдением находились 80 пациентов с установленным диагнозом «артериальная гипертензия I–III степени без обструктивного заболевания легких в анамнезе». Контрольную группу составили пациенты с АГ, которые никогда не курили (n = 52), основная группа представлена больными, которые курили в прошлом или курят в настоящее время (n = 28). У всех пациентов были проведены сбор анамнестических данных и жалоб, анализ антропометрических данных, индекса курения, данных офисного и домашнего мониторирования, показателей вентиляционной функции легких. Результаты. По полученным данным, у пациентов с АГ и табакокурением в анамнезе ≥ 10 пачко/лет достоверно чаще отмечались нарушения функции дыхания (11,3 %, p < 0,05), чем у пациентов, которые не курят (лишь 3,8 %). При анализе корреляционных отношений была установлена достоверная обратная связь между стажем курения ≥ 10 пачко/лет и показателем соотношения объема форсированного выдоха за первую секунду к форсированной жизненной емкости легких: у мужчин r = –0,8052 (p < 0,01), у женщин r = –0,69154 (p < 0,01). Выводы. Таким образом, для своевременного выявления сопутствующей патологии и назначения адекватной терапии на этапе первичной медицинской помощи можно предлагать проводить измерения показателей функции дыхания у всех пациентов-курильщиков с артериальной гипертензией и стажем курения в анамнезе более 10 пачко/лет.