Роль домашнього моніторування артеріального тиску в оцінюванні чутливості до антигіпертензивних препаратів

Abstract

Мета дослідження: аналіз інформативності домашнього моніторування артеріального тиску (АТ) порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Матеріали та методи. Було проведено відкрите проспективне порівняльне дослідження за участю 120 пацієнтів віком 45–74 років з ессенціальною артеріальною гіпертензією (АГ) ІІ стадії 2-го ступеня. У більшості пацієнтів виявлено високий ризик серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Середня тривалість АГ становила 8,3±2,4 року. Середній рівень систолічного АТ – 162,4±5,5 мм рт.ст., діастолічного АТ – 103,3±4,8 мм рт.ст. Усі пацієнти були обстежені згідно з Уніфікованим протоколом з визначенням ризиків серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень. Результати. У статті було визначено інформативність домашнього моніторування АТ порівняно з комплексним моніторуванням АТ (добовий, офісний і домашній) у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів. Заключення. Проведений аналіз свідчить, що домашнє моніторування артеріального тиску (АТ) за інформативністю не поступається комплексному моніторуванню АТ, проте завдає пацієнтові менше незручностей при використанні. У зв’язку з певними обмеженнями використання добового моніторування АТ або комплексного моніторування АТ, домашнє моніторування АТ можна рекомендувати як не менш інформативний метод у визначенні чутливості до антигіпертензивних препаратів у практиці сімейного лікаря.

The objective: analysis of the informative value of home blood pressure monitoring (BP) in comparison with complex monitoring of blood pressure (daily, office and home) in determining sensitivity to antihypertensive drugs. Materials and methods. An open prospective comparative study was conducted with the participation of 120 patients aged 45-74 with essential stage II arterial hypertension (AH). Most patients have a high risk of cardiovascular and cerebrovascular complications. The average duration of hypertension was 8.3 ± 2.4 years. The average level of systolic blood pressure was 162.4 ± 5.5 mm Hg, the diastolic blood pressure was 103.3 ± 4.8 mm Hg. All patients were examined according to the Unified Protocol, identifying the risks of cardiovascular and cerebrovascular complications. Results. In the article, the informative value of home blood pressure monitoring was determined in comparison with the complex monitoring of blood pressure (daily, office and home) in determining sensitivity to antihypertensive drugs. The conclusion. The analysis shows that home monitoring of blood pressure (BP) by informative value is not inferior to complex AO monitoring, but it brings less inconvenience to the patient. Due to certain limitations in the use of daily monitoring of blood pressure or complex monitoring of blood pressure, home monitoring of blood pressure can be recommended as a less informative method in determining sensitivity to antihypertensive drugs in the practice of a family doctor.

Цель исследования: анализ информативности домашнего мониторирования артериального давления (АД) по сравнению с комплексным мониторированием АД (суточный, офисный и домашний) в определении чувствительности к антигипертензивным препаратам. Материалы и методы. Было проведено открытое проспективное сравнительное исследование с участием 120 пациентов в возрасте 45–74 лет с эссенциальной артериальной гипертензией (АГ) II стадии 2-й степени. У большинства пациентов выявлен высокий риск сердечно-сосудистых и цереброваскулярных осложнений. Средняя продолжительность АГ составила 8,3±2,4 года. Средний уровень систолического АД – 162,4±5,5 мм рт. ст., диастолического АД – 103,3±4,8 мм рт.ст. Все пациенты были обследованы согласно Унифицированному протоколу с определением рисков сердечно-сосудистых и цереброваскулярных осложнений. Результаты. В статье была определена информативность домашнего мониторирования АД по сравнению с комплексным мониторированием АД (суточный, офисный и домашний) в определении чувствительности к антигипертензивным препаратам. Заключение. Проведенный анализ свидетельствует, что домашнее мониторирование артериального давления (АД) по информативности не уступает комплексному мониторированию АО, однако приносит пациенту меньше неудобств при использовании. В связи с определенными ограничениями использования суточного мониторирования АД или комплексного мониторирования АД, домашнее мониторирование АД можно рекомендовать как менее информативный метод в определении чувствительности к антигипертензивным препаратам в практике семейного врача.