Патологія серцево–судинної системи в структурі дитячої захворюваності займає одне з провідних місць. Особливе значення набуває проблема дисплазії сполучної тканини (ДСТ), актуальність та значущість якої пов’язана з її високою частотою, відсутністю затверджених лікувальних та профілактичних стандартів, обмеженою доступністю молекулярно – генетичних методів обстеження. Метою статі є висвітлення сучасного стану проблеми та структурування підходів до обґрунтування схем ведення та попередження виникнення ранніх органічних ускладнень з боку кардіо – васкулярної системи у дітей з ДСТ. Розглянуті аспекти ураження серцево – судинної системи у дітей з сполучнотканною дисплазією. Проаналізовані питання діагностики, клінічні прояви та підходи до терапії на сучасному етапі розвитку даної патології. Дисплазія сполучної тканини має численні вісцеральні прояви, які спочатку мають функціональний характер, але можуть трансформуватися з віком в органічну патологію. Тому, даній категорії дітей варто приділяти достатню увагу, використовуючи весь доступний арсенал діагностичних заходів з подальшим підбором індивідуальної програми курсового лікування.
Pathology of the cardiovascular system in the structure of child morbidity ranks one of the leading positions. The problem of connective tissue dysplasia (CTD), its relevance and value relative to its high frequency is relevant as there are no approved curative and preventive standards, limited availability of molecular genetic methods of investigation. The aim of the article is to highlight the current state of problem and structuring approaches to substantiate the schemes of managing and preventing early organic complications in cardio-vascular system in children with CTD. Much attention is paid to aspects related to the affection of cardiovascular system in children with CTD. There have been analyzes issues on diagnosis, clinical manifestations and current approaches in the treatment of this pathology. Connective tissue dysplasia has numerous visceral manifestations, which initially are of functional character, but can turn into organic pathologies with age. Therefore, the s children with the pathology need more attention.
Патология сердечно–сосудистой системы в структуре детской заболеваемости занимает одно из ведущих мест. Особое значение приобретает проблемма дисплазии соединительной ткани (ДСТ), актуальность и значимость которой связана с ее высокой частотой, отсутствием утвержденных лечебных и профилактических стандартов, ограниченной доступностью молекулярно–генетических методов обследования. Целью статьи является освещение современного состояния проблемы и структурирование подходов к обоснованию схем ведения и предупреждения возникновения ранних
органических осложений со стороны кардио–васкулярной системы у детей с ДСТ. Рассмотрены аспекты поражения сердечно–сосудистой ситемы у детей с соединительнотканной дисплазией. Проанализированы вопросы діагностики, клинические проявления и подходы к терапи на современном этапе развития данной патологи. Дисплазия соединительной ткани имеет многочисленные висцеральные проявления, которые сначала имеют функциональный характер, но могут трансформироватья с возрастом в органическую патологию. Потому данной категории детей необходимо уделять достаточно внимания, использовать весь доступный арсенал диагностических мер с дальнейшим подбором индивидуальной программы курсового лечения.
