Муколитическая терапия при острых и хронических экссудативных синуситах

Abstract

Изучение конкретных механизмов изменения мукоцилиарной функции при различной патологии верхних дыхательных путей и уха позволит определить оптимальные варианты муколитической и мукорегулирующей терапии. Лекарственные средства, оказывающие подобный терапевтический эффект, объединяют в группы муколитических, секретомоторных и секретолитических препаратов. Среди муколитических препаратов заслуживает внимания производное цистеина – карбоцистеин. Благодаря возможности стимулировать сиалилтрансферразу, карбоцистеин делает возможным замещение патологически измененной слизи, блокирующей соустье околоносовых пазух и слуховую трубу, на слизь, имеющую физиологический состав и реологические свойства, соответствующие нормальным показателям.

The study of specific mechanisms of mucociliary function changes in different diseases of upper respiratory tract and ear will determine the best options of mucoregulating and mucolytic therapy. Drugs with similar therapeutic effect is combined in groups of mucolytic, secretomotoric and secretolytic drugs. Among mucolytic drugs deserves attention the derivative of cysteine – carbocisteine. With the ability to stimulate sialyltransferase, carbocisteine makes possible to replace the pathological mucus which blocks the paranasal sinuses fistula and Eustachian tube, on the mucus with a physiological composition and rheological properties corresponding to the normal controls.

Вивчення конкретних механізмів зміни мукоциліарний функції при різній патології верхніх дихальних шляхів та вуха дозволить визначити оптимальні варіанти муколітичної і мукорегулюючої терапії. Лікарські засоби, що виявляють подібний терапевтичний ефект, об'єднують у групи муколітичних, секретомоторних і секретолітичних препаратів. Серед муколітичних препаратів заслуговує уваги похідне цистеїну - карбоцистеїн. Завдяки можливості стимулювати сіалілтрансферазу, карбоцистеїн робить можливим заміщення патологічно зміненої слизу, який блокує сполучення навколоносових пазух і слухову трубу, на слиз, що має фізіологічний склад і реологічні властивості, відповідні до нормальних показників.