Наведено результати дослідження 265 штамів C. diphtheria в ПЛР з парою специфічних праймерів на ген дифтерійного токсину та результати генотипування 177 штамів збудника в ПЛР з універсальним праймером. Досліджувані штами були виділені
в різних регіонах України з 1961 по 2009 рр.., а також у Москві в 1954-1959 рр. Встановлено, що частота реєстрації неекспресуючого гену токсигенності залежить від характеру інфекційного процесу (52,4% у хворих на дифтерію проти 24,2% у бактеріоносіїв) і інтенсивності епідемічного процесу (52,4% в період епідемії проти 20,5% у межепідемічний період) і може бути критерієм стабільності епідемічної ситуації. Популяцію C. diphtheria склали сім генетично відокремлених ПЛР-типів. Їх питома вага залежав від інтенсивності епідемічного процесу і території.
The results of 265 C. diphtheria strains research by PCR
with the pair of specific primers for tox-gene were shown. The results of
177 C. diphtheria strains genotyping with the arbitrary primers (random
amplification of polymorphic DNA PCR) were shown too. The strains
were isolated in the Ukraine in 1961–2009 and in Moscow in 1954–1959.
It was determined that non-expressed tox-gene frequency depended on the
infectious process nature (52,4 % in the patients with diphtheria against
24,2 % in the bacillicarriers) and the epidemic process intensity (52,4 %
in the epidemic period against 20,5 % in the post-epidemic period). It was
shown on epidemic process stability. C. diphtheria population consists of
the seven genetic isolated types. Their frequency depended on the epidemic
process intensity and the region.
Приведены результаты исследования 265 штаммов
C. diphtheria в ПЦР с парой специфических праймеров на ген дифтерийного
токсина и результаты генотипирования 177 штаммов возбудителя
в ПЦР с универсальным праймером. Исследуемые штаммы
были выделены в разных регионах Украины с 1961 до 2009 гг., а
также в г. Москва в 1954–1959 гг. Установлено, что частота регистрации
неэкспрессирующегося гена токсигенности зависит от характера
инфекционного процесса (52,4 % у больных дифтерией
против 24,2 % у бактерионосителей) и интенсивности эпидемического
процесса (52,4 % в период эпидемии против 20,5 % в межэпидемический
период) и может служить критерием стабильности
эпидемической ситуации. Популяцию C. diphtheria составили семь
генетически обособленных ПЦР-типов. Их удельный вес зависел от
интенсивности эпидемического процесса и территории.
