Обстежено 300 жінок репродуктивного віку на наявність клінічних ознак недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Визначали вміст загального оксипроліну та глікозаміногліканів. У середньому ознаки недиференційованої дисплазії сполучної тканини виявлено у 26,3 % жінок з лейоміомою матки. При наявності лейоміоми проліферативного типу концентрація загального оксипроліну досягала 101,9±6,1 мг/д, що було суттєво більше (р<0,001) у 3,7 рази по відношенню до контрольної групи та у 1,5 рази в порівнянні з групою жінок, у яких діагностовано просту лейоміому. Вміст глікозаміногліканів в сечі жінок з лейоміомою проліферативного типу був вищим у 3,2 рази по відношенню до групи контролю та у 2,1 рази по відношенню до групи жінок з простою лейоміомою, що свідчить про ступінь порушення обмінних процесів у сполучній тканині. Таки чином, однією з нових концепцій етіологічних чинників виникнення та патогенетичних механізмів прогресування росту лейоміоми матки є порушення метаболізму сполучної тканини у вигляді недиференційованої дисплазії сполучної тканини, в основі якого лежить патологія колагеноутворення.
The work purpose was studying of frequency and criteria of degree of expressiveness not differentiated dysplasia a connective tissue at leіomyoma a uterus at women of reproductive age. 300 women of reproductive age on presence of clinical signs not differentiated dysplasia a connective tissue are surveyed. Defined the maintenance of the general hydroxy-proline and glycosoaminoglicans. On
the average signs not differentiated dysplasia a connective tissue are found in 26,3 % of women with leіomyoma a uterus. At presence leіomyoma proliferativ type concentration of the general hydroxy-proline reached 101,9±6,1 mg/d that was essential more (р <0,001) in 3,7 times in relation to control bunch and in 1,5 times in comparison with bunch of women for which it is diagnosed simple leіomyoma. The maintenance glycosoaminoglicans in urine of women with leіomyoma proliferativ type was above in 3,2 times in relation to bunch of control and in 2,1 times in relation to bunch of women about simple leіomyoma that testifies to degree of infringement of exchange processes in a connective tissue. One of new concepts aetiology factors of occurrence and pathogenetic mechanisms of progressing of
growth leіomyoma a uterus is infringement of a metabolism of a connective tissue in the form of not differentiated dysplasia a connective tissue in which basis the pathology сollagen formation lies.
Целью работы было изучение частоты и критериев степени выразительности недифференцированной дисплазии соединительной ткани при лейомиоме матки у женщин репродуктивного возраста. Обследовано 300 женщин репродуктивного возраста на наличие клинических признаков недифференцированной дисплазии соединительной ткани. Определяли содержание общего оксипролина и гликозаминогликанов. В среднем признаки недифференцированной дисплазии соединительной ткани обнаружены в 26,3 % женщин с лейомиомой матки. При наличии лейомиомы пролиферативного типа концентрация общего оксипролина достигала 101,9±6,1 мг/д, что было существенно больше (р<0,001) в 3,7 раза по отношению к контрольной группе и в 1,5 раза по сравнению с группой женщин, у которых диагностирована простая лейомиома. Содержание гликозаминогликанов в моче женщин с лейомиомой пролиферативного типа было выше в 3,2 раза по отношению к группе контроля и в 2,1 раза по отношению к группе женщин с простой лейомиомой, что свидетельствует о степени нарушения обменных процессов в соединительной ткани. Таки образом, одной из новых концепций этиологических факторов возникновения и патогенетических механизмов прогрессирования роста лейомиомы матки является нарушение метаболизма соединительной ткани в виде недифференцированной дисплазии соединительной ткани, в основе которого лежит патология колагенообразования.
