Відомо, що хронічний стрес, внаслідок супутньої імуносупресії, посилює чутливість організму до вірусної інфекції і може сприяти її генералізації. Одним з ймовірних ефективних і водночас безпечних шляхів корекції порушень противірусного захисту в умовах стресу могло б бути застосування рослин-адаптогенів (женьшень, елеутерокок, китайський лимонник, родіола рожева, аралія маньчжурська та ін.), здатних підвищувати резистентність організму до дії екстремальних факторів передусім шляхом активації природних неспецифічних механізмів захисту [1,5,8,9]. Проте, незважаючи на стреспротекторну активність, молекулярні механізми та індивідуальні відмінності впливу фітоадаптогенів на фактори противірусного захисту в умовах стресу вивчені недостатньо, що обмежує їхнє застосування за даної патології. Отже, метою нашого дослідження було вивчення порівняльного впливу окремих фітоадаптогенів на інтегральні показники противірусної резистентності організму в умовах хронічного стресу та встановлення фітозасобу, здатного найбільш радикально усувати супресію цієї ланки імунітету в умовах післястресового вірусного інфікування організму.
It is established that decoctions of the underground part of phytogenic adaptogenes (Aralia mandshurica, Eleutherococcus senticosus, Leuzea carthamoides, Panax ginseng, Rhodiola rosea) in a dose of 0,5 g/kg reduce the negative effects of stress on the cellular and humoral factors of antivirus resistance, increasing interferonogenesis and the reaction of blood K-cells in response to infection with influenza A virus after stress and significantly reducing the mortality of animals from viral infection. Phytopreparation of Rhodiola rosea has the most expressed protective effect in the conditions of stress attrition stage, which, unlike others phytogenic adaptogenes most balanced stabilizes both humoral and cellular factors of resistance.
Установлено, что отвары подземной части растений-адаптогенов (аралия маньчжурская, элеутерококк колючий, левзея сафлоровидная, женьшень, радиола розовая) в дозе 0,5 г/кг ослабляют негативное влияние стресса на клеточные и гуморальные факторы антивирусной резистентности, усиливая интерферонообразование и реакцию К-клеток крови в ответ на инфицирование вирусом гриппа А в послестрессовом периоде и существенно снижая летальность животных от вирусной инфекции. Наиболее выраженным защитным действием в условиях стадии истощения стресса обладает фитосредство на основе радиолы розовой, которое, в отличие от других адаптогенов, при вирусном инфицировании наиболее сбалансированно стабилизирует как гуморальные, так и клеточные факторы резистентности.
