Роль естрогенових і прогестеронових рецепторів у патогенезі аденоміозу у поєднанні з гіперплазією ендометрію в постменопаузі

Abstract

За останній час спостерігається зростання поєднаної доброякісної патології жіночої репродуктивної системи, до якої належать міома матки, гіперплазія ендометрію (ГПЕ) й аденоміоз (АМ) [11]. Частота співіснування лейоміоми матки і ГПЕ сягає 18,7-32,9 %, міоми матки і АМ – 11-15 %, а подекуди і 50-85 %. Висока вірогідність поєднання АМ і ГПЕ – 16,2-90 % . Не виключена можливість «сусідства» АМ і ендометріозу інших локалізацій, яка, за даними окремих джерел, зустрічається у 25,2 % жінок з АM . Випадки поєднаної патології потребують більш ретельної діагностики та удосконалення комплексного підходу до лікування. У наукових працях багатьох авторів висвітлено окремі молекулярно-біологічні аспекти та етіопатологічні фактори існування АМ і ГПЕ, але і досі не встановлено, які саме процеси перебігають на локальному рівні при зазначених станах.

Positive estrogen and progesterone activity of the receptor apparatus is pathogenetically important for AM and EH. The level of expression of ЕР and РR decreases with the progression of EH (from non-atypical to atypical). Atypical EH is less hormonal-dependent pathology than non-atypical one. The positive expressive reaction of a sufficient amount of ER and PR and the presence of the ratio of ER / PR <1 in the endometrioid foci play a key role in the pathogenesis of AM.

Патогенетически важными для АМ и ГПЭ – положительные активности ЕR и РR. Уровень экспрессии ЕR и РR снижается по мере прогрессирования ГПЭ. Положительная экспрессия достаточного количества ЕR и РR и соотношение ER/PR<1 в очагах АМ играют ключевую роль в патогенезе данной патологии.